Бібліографічне посилання: Шуст Р.М. ЄФІМОК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Efimok (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЄФІМОК, єфімка – рос. назва західноєвроп. талера, який впродовж 16–17 ст. використовувався як сировина для виготовлення монет, а також як гроші в розрахунках з іноземцями, які служили в Рос. д-ві. Торгівля Є. була держ. монополією, а їх обіг усередині країни був офіційно заборонений. Назва монети походить від першої ч. назви чеського м-ка Іоахімсталь, в якому було започатковано широкомасштабне карбування талерів.

До серед. 17 ст. характерною особливістю рос. монетної системи була відсутність в її складі великих номіналів. Найбільшим із них була копійка вагою бл. 0,48 г. 1654, в умовах наростання кризових явищ у фінансовій системі Рос. д-ви, було здійснено спробу запровадити в обіг велику срібну монету європ. зразка. З цією метою західноєвроп. талери перекарбовувалися в рос. рублі, що номінально дорівнювали 100 коп. Моск. "рубль" 1654 був неповновартісною монетою, тому що містив срібла бл. 28 г, а 100 рос. коп. – бл. 48 г. Емісія срібних рублів була припинена 1655, натомість в обіг були запроваджені талери з контрамаркою (містили зображення рос. царя Олексія Михайловича у вигляді вершника і дату "1655"), які одержали назву "єфімок з признаком". Для них встановлювалася ціна – 64 коп., що відповідало середній кількості цих монет, карбованих з однієї талерної монети. Емісія Є. припинилася 1656, але в обігу вони залишалися до 1659, після чого нас. було зобов'язане здати їх у скарбницю для обміну на розмінну монету. В Україні Є. зберігалися в обігу протягом 2-ї пол. 17–18 ст.