Бібліографічне посилання: Денисенко Г.Г.
ЄРЕМЕНКО Валентин Никифорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Eremenko_V (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці
ЄРЕМЕНКО ВАЛЕНТИН НИКИФОРОВИЧ
ЄРЕМЕНКО Валентин Никифорович (12.08(30.07).1911–31.10. 1992) – фізико-хімік. Акад. АН УРСР (1969, від 1991 – АН України), засл. діяч н. УРСР (1974). Н. в слободі Кремінна (нині місто Луган. обл.). Закінчив Харків. ун-т (1936). 1939–41 працював у Харків. ун-ті. 1940–53 – в Ін-ті чорної металургії АН УРСР, від 1953 – зав. від. Ін-ту металокераміки і спецсплавів АН УРСР (з 1964 – Ін-т проблем матеріалознавства АН УРСР), 1961–66 – заст. дир. цього ін-ту, з 1986 – зав. від. Водночас займався викладацькою діяльністю. Наук. праці присвячені теорії змочування розплавленими металами поверхні твердих тіл різної фізико-хім. природи. Лауреат Держ. премії УРСР (1975). П. у м. Київ. |