Бібліографічне посилання: Томазов В.В. ЄСИМОНТОВСЬКІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Esymontovski (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЄСИМОНТОВСЬКІ – козац.-старшинський, згодом дворянський рід, що бере початок від братів Федора – козака мглинської сотні Стародубського полку –та Андрія – мглинського сотника (1669), які жили в 2-й пол. 17 ст. Найбільш потужна гілка заснована Федором, старшим із братів. Син Федора – Іван Федорович (р. н. невід. – бл. 1702) – мглинський сотник (1680–81), онук – Опанас Іванович (р. н. невід. – 1736) – також спочатку мглинський сотник (1709–15), а згодом – стародубський полковий обозний (1728–36), стародубський полковник наказний (1728, 1732), засн. Суразького (Волосовицького) Благовіщенського чол. монастиря (1720). 1723–32 уряд (посаду) мглинського сотника обіймав і Олексій Іванович (р. н. невід. – 1744) – молодший син Івана Федоровича. Ін. нащадки братів Є. служили бунчуковими товаришами та військовими товаришами. До цього роду належав також Григорій Миколайович (1793 – бл. 1848) – поміщик Суразького пов., один із найкращих господарів Черніг. губ., автор кн. "Описание Суражского уезда" (1845).

Рід внесено до 6-ї ч. Родовідної книги Черніг. губернії.