Бібліографічне посилання: Білокінь С.І. ЄВЛОГІЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Evlogiy (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЄВЛОГІЙ (у миру – Василь Семенович Георгієвський; 10.04. 1868–08.08.1946) – рос. церк. діяч, митрополит Західноєвроп. Н. в Тульській губ. (нині тер. РФ). Закінчив Моск. духовну акад. зі ступенем канд. богослов'я (1892). Від 1894 – викл. Тульської духовної семінарії. 1895 архімандрит Антоній (Храповицький) постриг його в чернецтво. Від 1897 – ректор Холмської духовної семінарії. 12 січ. 1903 відбулась єпископська хіротонія Є. в єпископа Люблінського, вікарія Холмської єпархії. Від 18 лип. 1905 – єпископ, од 20 трав. 1912 – архієпископ Холмський і Люблінський. Чл. Держ. думи 2-го та 3-го скликань (див. Державна дума Російської імперії). Його стараннями утворено Холмську губернію й виведено її зі складу Царства Польського. Від 14 трав. 1914 – архієпископ Волин. і Житомир. Учасник Помісного собору РПЦ (15 серп. 1917 – 1 верес. 1918). Емігрував 1919 із Росії. Перебуваючи на еміграції, не спрацювався ні з митрополитом Антонієм (Храповицьким), ні з митрополитом Сергієм (Страгородським); останній 1930 звільнив Є. від управління рос. церквами в Зх. Європі й заборонив йому священнослужіння. Є. разом з вірними йому приходами перейшов у юрисдикцію Константинопольського патріархату. 2 верес. 1945 Є. возз'єднався з РПЦ і його призначили екзархом рос. правосл. приходів у Зх. Європі.

П. і похований у м. Париж (Франція).

Посмертно видано спогади Є. "Путь моей жизни" (1947).