Бібліографічне посилання: Головацький І.Д. ГОРБАЧЕВСЬКИЙ Іван Якович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gorbachevsky_I_Ya (останній перегляд: 13.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГОРБАЧЕВСЬКИЙ Іван Якович (15.05. 1854–24.05.1942) – біохімік, хімік, громад. та політ. діяч. Дійсний (1899), згодом – почесний чл. НТШ, акад. УАН. Н. в с. Зарубинці (нині село Збаразького р-ну Терноп. обл.). Закінчив г-зію в Тернополі, мед. ф-т Віденського ун-ту (1876). 1882 вперше синтезував сечову кислоту й довів, що в живих істотах вона утворюється з нуклеїнових кислот, відкрив фермент ксантиноксидазу, розробив методи визначення білків і пуринових основ. Від 1883 – проф. Карлового ун-ту в Празі, чл. "Санітарної ради" та "Найвищої санітарної ради" у Відні. 1889, 1894, 1904 і 1911 – декан, а 1902–03 – ректор Карлового ун-ту, радник австрійс. імператорського двору, чл. палати панів австрійс. парламенту. 1917–18 – міністр здоров'я Австро-Угорщини. 1918 брав участь у вирішенні проблеми нац.-держ. самовизначення Східної Галичини. Співзасн. і ректор Українського вільного університету у Відні, згодом у Празі. Співзасн. Музею визвольної боротьби України в Празі, голова його управи. Автор 4-томного підручника з лікарської хімії (чеською мовою) та з органічної хімії (укр. мовою). П. у м. Прага. Похований на цвинтарі св. Матвія.