Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П. КАЙЄ-КИСІЛЕВСЬКИЙ Володимир Юліанович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kaye-Kysilevsky_V (останній перегляд: 13.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАЙЄ-КИСІЛЕВСЬКИЙ (Кауе, Кей) Володимир Юліанович (04.08.1896–30.07.1976) – історик, журналіст, видавець, перший президент Канадської асоц. славістів (1950), чл. управи Українського історичного товариства (1965–69), співпрацівник журналу "Український історик". Н. в м. Коломия в сім'ї О.Кисілевської. 1914 закінчив Станіславську г-зію і наприкінці того ж року приєднався до Укр. січових стрільців. Від 1917 у м. Відень навчався в Технічному ін-ті та опановував мистецтво й славістику в ун-ті. 1924 отримав докторат з філософії за працю "Українська шляхта ХVII ст.". Певний час вивчав франц. мову в Парижі. 1925 емігрував до Канади. 1926–28 служив у Канад. війську, 1928–30 видавав в Едмонтоні газ. "Західні вісті", співпрацював з час. "Канадійська Січ". Після подорожі по Європі став співвидавцем тижневика "Україна" (Чикаго, США, 1931). Був кореспондентом багатьох укр. газет Канади і США. 1931–1940 працював дир. Укр. пресбюро у Лондоні (Велика Британія), випускав прес-релізи та меморандуми. Одночасно закінчив Ін-т слов'ян. та східноєвроп. студій (Лондон, 1933–36) і ще раз отримав ступінь доктора філософії за працю "Українське національне відродження в Австрії у 1772–1848 рр.". З початком Другої світової війни став співробітником Мін-ва інформації, готував програми радіомовлення на Канаду. Від черв. 1940 працював у Нац. військ. відомстві (Оттава), з 1944 – у департаменті секретаря штату, від 1949 – у від. громадянства та еміграції. Водночас із 1948 – викладав історію і слов'янознавство в Оттавському ун-ті (з 1950 – проф., з 1960 – зав. каф-рою слов'янознавства). Брав участь у створенні Комітету українців Канади. 1961 вийшов у відставку і цілковито віддався наук. роботі. Був чл. кількох наук. т-в: Королівського ін-ту міжнар. справ (Лондон), Ін-ту цивілізацій (Брюссель), НТШ, УВАН та ін. Нагороджений хрестом Укр. Армії, медаллю Т.Шевченка (1963) та орденом Канади (1974). Автор понад 1000 публікацій (наук. монографій, біографічних нарисів, статей, рецензій, бібліографій, спогадів), у т. ч. "Canadians of Recent Europеаn Origin" (1945); "Ukraine, Russia and other Slavic Countries in English Literature: A Selected Bibliography of books, pamphlets, articles etc., published between 1912–1936" (1961); "Early Ukrainian Settlements in Canada, 1895–1900" (1964); "Dictionary of Ukrainian Canadian Biography: Pioneer Settlers of Manitoba, 1891–1900" (1975).

Як науковець друкувався в українознавчих виданнях Великої Британії, Франції, США і Канади.

П. у м. Оттава (Канада).