 Бібліографічне посилання: Юренко О.П.
ХВИЛЯ Андрій Ананійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Khvylia_A (останній перегляд: 13.03.2022)
 Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці
ХВИЛЯ АНДРІЙ АНАНІЙОВИЧ
ХВИЛЯ Андрій Ананійович (справжнє прізв. — Олінтер; 19.08.1898 —10.02.1938) — політ. і держ. діяч, публіцист. Н. в с. Рингач (нині село Новоселицького р-ну Чернів. обл.) в сел. родині. Закінчив Полтав. землемірне училище. 1917 — член Української партії соціалістів-революціонерів (належав до ліворадикального крила т. зв. лівобережців). Із травня 1918 — боротьбист. За Української Держави та Директорії Української Народної Республіки — у підпіллі на Волині, Полтавщині. Активно співпрацював із більшовиками, із червня 1919 — у КП(б)У, член Волин. губернського виконкому. За денікінщини — голова підпільного губернського к-ту КП(б)У і губернського революц. к-ту Поділля. 1920 — секретар Волин. губернського к-ту КП(б)У. 1924—25 — зав. агітпропвідділу Одес. окружного к-ту КП(б)У. Із серед. 1920-х рр. почав швидко просуватися в парт. і рад. апараті. 1927—37 — член ЦК і оргбюро ЦК КП(б)У, на IХ (1925) та Х (1927) Всеукраїнських з’їздах Рад обирався кандидатом у члени ВУЦВК, із 1929 (ХI з’їзд) і до свого арешту — член ВУЦВК (із 1935 — ЦВК УСРР). 1933—36 — 1-й заступник наркома освіти УСРР, 1936—37 — начальник управління у справах мист-ва при РНК УСРР/ УРСР. Відіграв велику роль у розбудові більшовицької диктатури, поширенні сталінського тоталітаризму на всі сфери сусп. життя в Україні, особливо науку, освіту, к-ру. Грав провідну роль у політ. кампаніях проти укр. інтелігенції, у т. ч. С.О.Єфремова, М.Грушевського; лідерів укр. націонал-комунізму О.Шумського, М.Хвильового, М.Скрипника. Розробляв і здійснював заходи зі зросійщення укр. мови та правопису. 1937 заарештований у справі "буржуазно-націоналістичної організації колишніх боротьбистів", за допитами особисто стежив Й.Сталін. Вироком Військ. колегії Верховного суду СРСР засуджений до смерті. Страчений у м. Київ. |
дата публікації: 2013 р.
Література: - Замковий В.П. Сторінки біографії Андрія Хвилі. «УІЖ», 1989, № 3
- Юренко О.П., Войналович В.А. Щоб трагічне не повторилося (А.А. Хвиля). В кн.: Репресоване краєзнавство. К., 1991
- Юренко О.П. «Він залишився переконаним комуністом...»: Хвиля (Олінтер) Андрій Ананійович. В кн.: Реабілітовані історією. К.—Полтава, 1992
- Там само, кн. 5. К.—Полтава, 2007
- Табачник Д.В. І руйнівник і будівничий. В кн.: Репресоване «Відродження». К., 1993
- Годун Н. Політична діяльність А. Хвилі в УСРР (1926—1936 рр.): Функції і завдання головного цензора. «Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки» (К.), 2006, вип. 15
|
