Бібліографічне посилання: Стрельський Г.В. КОВАЛЕНКО Олександр Михайлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kovalenko_O_M (останній перегляд: 12.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОВАЛЕНКО Олександр Михайлович (10.08(28.07).1875–17.10. 1963) – громад. та політ. діяч, дипломат. Н. в м. Ромни. Після закінчення реальної шк. навч. у Харків. технологічному ін-ті, де вступив до Укр. студентської громади, а 1900 став одним із засн. першої політ. партії в Наддніпрянській Україні – Революційної української партії. Одержавши диплом інженера-технолога (1903), служив офіцером на броненосці "Князь Потьомкін", активний учасник повстання (див. Повстання на броненосці "Потьомкін" 1905), чл. суднової комісії. Згодом перебував на еміграції у Женеві (Швейцарія) й Парижі (Франція; до 1917), викладав у серед. шк. в Парижі математику та фізику, редагував у м. Лозанна (Швейцарія) двотижневик "L'Ukraine". 1919–22 – дипломат Української Народної Республіки (консул УНР у Женеві, потім – у Парижі; восени 1920 – секретар делегації УНР на асамблеї Ліги Націй у Женеві). В 1922–30-х рр. проживав у Чехословаччині, викладав механіку, геометрію, опір матеріалів тощо в Українській господарській академії і Українському технічно-господарському інституті (обидва в м.Подєбради). У ці ж роки працював секретарем дипломатичної делегації Державного центру УНР на еміграції в різних орг-ціях Ліги Націй. Після Другої світової війни жив і працював у Мюнхені (Німеччина) й Женеві. Автор підручників з математики та механіки, а також спогадів про революц. і нац.-визвол. рух в Україні.

П. у м. Женева.