Бібліографічне посилання: Бондарчук П.М. КОЗИЦЬКИЙ Пилип Омелянович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kozycky_P (останній перегляд: 12.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОЗИЦЬКИЙ Пилип Омелянович (23(11).10.1893–27.04.1960) – композитор, педагог, музикознавець, муз. та громад. діяч. Засл. діяч мист-в УРСР (1943). Н. в с. Летичівка (нині село Монастирищенського р-ну Черкас. обл.). Закінчив Київ. духовну акад. (1917), 1920 – Київ. консерваторію (клас гармонії та інструментовки Р.Глієра, клас композиції Б.Яворського). Працював викл.: 1918–24 – у 1-й укр. г-зії ім. Т.Шевченка, Муз.-драм. ін-ті ім. М.Лисенка (м. Київ), 1925–35 – Харків. муз.-драм. ін-ті, з 1937 – у Київ. консерваторії (до 1945 – проф. і зав. каф-ри історії укр. музики). 1923–31 – гол. ред. ж. "Музика" (1928–30 мав назву "Музика – масам", 1931 – "Музика мас"). 1925–35 – голова Вищого муз. к-ту Наркомосу УСРР; 1943–48 – заст. голови К-ту в справах мист-в при РНК УРСР. 1952–56 – голова правління Спілки композиторів України. Один з організаторів і кер. Муз. т-ва ім. М.Леонтовича.

Твори: опери "Невідомі солдати" (1934, 2-га редакція "Жан Жірарден", 1937) та "За Батьківщину" (1941); симфонічні сюїти – "Козак Голота" (клавір – 1931, партитура – 1934), "Партизанська донька" (1938); хори – "Десять шкільних хорів" (1922); "Вісім прелюдій пісень" (1930), диптих "Дивний флот" (1925), "Вісім українських народних новел" (1938); тв. для фортепіано, пісні, романси, музика до театральних вистав і кінофільмів. Автор музикознавчих праць: "Творчість Леонтовича" (1923), "К.Стеценко" (1923), "Українська народна пісня" (1936), "Тарас Шевченко і музична культура" (1942), "Бедржіх Сметана" (1950), "Спів і музика в Київській академії за 300 років її існування" (1971) та ін.

П. у м. Київ.