 Бібліографічне посилання: Гуцал П.З.
ЛАГОДИНСЬКИЙ Микола Гнатович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lagodinsky_M_G (останній перегляд: 18.03.2022)
 Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
ЛАГОДИНСЬКИЙ МИКОЛА ГНАТОВИЧ
 |
ЛАГОДИНСЬКИЙ Микола Гнатович (21.10.1866–12.05.1919) – правник, громад. і політ. діяч. Д-р права (1899). Н. в с. Доброводи (нині село Збаразького р-ну Терноп. обл.) у сім'ї священика. Навч. в г-зії в Тернополі й Золочеві. Закінчив правничий ф-т Львів. ун-ту (1890). Проходив адвокатське стажування в канцеляріях К.Левицького та М.Короля. Працював адвокатом у м-ку Мацошин (нині село Жовківського р-ну Львів. обл.), від 1900 – у м-ку Ділятин. У його канцелярії проходив адвокатську практику Іван Семанюк (письменник Марко Черемшина). Проявив себе вмілим оборонцем на суд. процесах. Був активним діячем укр. громад. та політ. життя в Галичині. Від 1890 – член Української радикальної партії (згодом входив до її керівних органів, 1914–19 – голова партії). Разом з Л.Бачинським, Д.Вітовським, К.Трильовським та ін. утверджував передові ідеї в галицькому сусп-ві, брав участь у розвитку сокільсько-січового руху (див. "Сокіл", "Січі"), в організації випуску та поширенні радикальної преси. Від квітня 1908 до грудня 1912 – скарбник Гол. січового к-ту Галичини. Заснував у Ділятині ощадно-кредитове т-во "Руська каса", очолював повітові філії товариств "Просвіта" (див. Просвіти), "Сільський господар", "Бесіда". Підтримував стосунки з І.Франком. 1903 був у Полтаві на відкритті пам'ятника І.Котляревському, відвідав могилу Т.Шевченка на Чернечій горі в Каневі. 1907 і 1911 обирався депутатом австрійс. парламенту, очолював у ньому радикальну фракцію Українського парламентського клубу; водночас від 1913 – посол (депутат) Галицького крайового сейму. Під час Першої світової війни входив у Відні до Головної української ради (від травня 1915 – Загальна українська рада). У період Західноукраїнської Народної Республіки – член Української національної ради ЗУНР, суддя Польового суду Начальної команди Української Галицької армії. Автор статей на сусп. теми в періодичних виданнях, брошури "Парламент австрійський на службі поляків" (1909). П. у м-ку Ділятин. |
дата публікації: 2009 р.
Література: - Ювілейний альманах Союзу українських адвокатів у Львові. Львів, 1934
- Андрухів І., Арсенич П. Українські правники у національному відродженні Галичини: 1848–1939 рр. Івано-Франківськ, 1996
- Гловацький І.Ю., Гловацький В.І. Українські адвокати Східної Галичини (кінець 18–30-ті роки 20 ст.). Львів, 2004
- Гуцал П. Українські правники Тернопільського краю. Тернопіль, 2008.
|
