Бібліографічне посилання: Таран Л.В. ЛАНГЛУА Шарль-Виктор [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Langlua_L_V (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛАНГЛУА (Langlois) Шарль-Виктор (25.05.1863–26.06.1929) – франц. історик-медієвіст, спеціаліст з історії франц. середньовіччя, професор історії середніх віків і палеографії в Сорбонні, дир. Нац. архіву (з 1912), член Академії написів (1917). Н. в м. Руан (Франція). Осн. праці присвячені франц. середньовіччю, істор. бібліографії та методології історії. Спільно зі своїм співавтором Ш.Сеньобосом (рос. переклад їхньої праці "Введение в изучение истории" побачив світ 1899, через рік після франц. видання), узагальнюючи досвід істориків 19 ст., розробив правила аналізу й синтезу в роботі з архів. джерелами. Аналітичний етап поділяв на дві стадії – "зовнішню критику документів" і "внутрішню критику документів".

Зовн., або нижча, стадія критики обмежувалася встановленням характеру джерела, його зовн. особливостей, дати і місця написання.

Метою внутр. критики була перевірка вірогідності даних, що містяться в досліджуваних докуменгтах. Для цього необхідно визначити міру інформованості автора джерела, скрупульозно зіставити дані цього джерела з ін. джерелами для встановлення узгодженості фактів. Окрім цього, слід з'ясувати мотиви і устремління автора документа, це дає змогу відрізнити в документі істинні факти від спотворених.

Після аналітичної (підготовчої) роботи в руках історика зосереджується "маса дрібних фактів" і "ворох відомостей", які потрібно обережно "розсортирувати". Це – завдання синтетичного етапу роботи історика. Він має здійснюватися за певною схемою – складання однорідних фактів у серії та ряди в хронологічному порядку. Це дасть змогу "системно" накопичувати матеріал з історії мист-в, релігії, воєн., екон. історії, історії політичних установ тощо. Згодом такі історії мають бути поєднані у заг. історію.

Запропоновану Л. схему початкового синтезу істор. матеріалу піддавав нищівній критиці Люс'єн Февр – засновник школи "Анналів". Він назвав її системою "старого бабусиного комода". В такому комоді в одній шухляді лежить "вишикувана від початкової дати до кінцевої" історія економічна, в другій – історія воєнна, в третій – історія політична і т. д. Усі ці історії суворо відокремлені одна від одної, ніяк не взаємодіють, а тому і не допомагають усвідомленню ні глибинного змісту кожної з них, ні істор. процесу в цілому.

Л. сприяв реформі викладання історії у вищій та серед. школі, упорядкуванню архів. справи у Франції, налагодженню радянсько-франц. наук. зв'язків у 1920-х рр. Серед його учнів була рад. медієвістка О.Добіаш-Рождественська.

П. у м. Париж (Франція).