 Бібліографічне посилання: Стемпєнь С.С.
ЛАВРІВСЬКИЙ Іван (Іоанн) Васильович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lavrivsky_I_V (останній перегляд: 18.03.2022)
 Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
ЛАВРІВСЬКИЙ ІВАН (ІОАНН) ВАСИЛЬОВИЧ
 |
ЛАВРІВСЬКИЙ Іван (Іоанн) Васильович (15.05.1773–25.06.1846) – греко-католицький священик, громад. діяч, бібліофіл, мовознавець, історик, педагог. Професор (1801). Н. на Західній Бойківщині в с. Терка (нині село Підкарпатського воєводства, Польща) в родині настоятеля греко-катол. парафії. 1891 закінчив г-зію в Перемишлі (нині м. Пшемисль, Польща). Вищу освіту здобував (1795) у Львові в греко-катол. духовній семінарії. Продовжив навчання у Львів. ун-ті, з 4-го курсу був помічником професора кафедри історії Церкви. 1798 висвячений на священика і цього ж року став працювати префектом Львів. греко-катол. духовної семінарії. 1801 захистив докторську дис. з теології, а в 1802 – з філософії. Одночасно з працею у семінарії викладав в ун-ті: 1800–01 – історію Церкви, 1801–02 – логіку, метафізику й етику, 1803–04 – філософію і грец. мову, 1804–07 – моральну теологію; 1806–15 був професором пасторальної теології. 1815 призначений ректором Львів. генеральної духовної семінарії й каноніком митрополичої капітули. 1820 переїхав до Перемишля, займав там посади кафедрального проповідника (до 1833), каноніка єпархіальної капітули (архідиякона і декана), просинодального екзаменатора львів. архієпархій (римо-катол., греко-катол. й вірмено-катол.) і перемишльських греко- і римо-католиц. єпархій, дир. греко-катол. друкарні (1828–32). Продовжував пед. і викладацьку діяльність, був професором римо-катол. теологічного закладу, директором Ін-ту дяків і вчителів. Дбав про розвиток нар. шкільництва, підготував кілька підручників, у т. ч. 1837 написав один із перших посібників з методики навчання у парафіяльних школах. Мав широке коло наук. і культ. інтересів, від 1820 був почесним членом Краківського наук. т-ва, підтримував контакти з багатьма науковцями. Був знавцем церковнослов'ян. мови й нар. галицького діалекту. Зробив внесок у розвиток реліг. і громад. життя, доклав чимало зусиль до заснування б-к при греко-катол. капітулах у Львові і Перемишлі. Колекціонував культ. цінності, створив бібліотечні, іконографічні й нумізматичні зібрання (налічували 33 тис. книг, 300 рукописів й інкунабулів, 200 монет, 70 ікон, велику кількість графічних творів; в цілому за обсягами не поступалися відомій колекції кн. Ю.-М.Оссолінського). Свої колекції заповів греко-катол. капітульним б-кам у Львові й Перемишлі. П. у м. Перемишль. |
дата публікації: 2009 р.
Праці: - Positiones ex universis disciplinis theologicis. Lwów, 1801
- Status scholarum nationalium in diocesi premisliensi riti graeco-catholici anno 1836. Lwów, 1836
- Elementarz ruski, niemiecki i polski dla szkól parafialnych w Galicji. Przemyśl, 1838.
Література: - Студинський К. Причинки до історії культурного життя Галицької Руси в літах 1833–1847. Відбитка з XI і ХII т. Збірника фільольоґічної секції НТШ. Львів, 1909
- Андрохович А. Іван Лавровський. Один з піонірів українського відродженя в Галичині. 1773–1820. "ЗНТШ", т. СХХVIII, 1919
- Stępień S. Rola Przemysśla w ukraińskim odrodzeniu narodowym w Galicji w pierwszej połowie XIX wieku. "Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze", 1999, t. 8/9
- Лірвак з-над Сяну. Перемиські друки середини XIХ ст. Перемишль, 2001
- Стеблій Ф. Предтеча "Руської Трійці". Перемиський культурно-освітній осередок першої половини XIХ ст. Львів, 2003
- Пристай М. Львівська греко-католицька духовна семінарія 1783–1945. Львів–Рудно, 2003
- Stępień S. Ławrowski Joan (Jan). Studia polsko-ukraińskie, t. 1. Przemyśl, 2006.
|
