Бібліографічне посилання: Цвек О.В. ЛЕНДЕЛЬ, лендельська культура [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lendel_k_ra (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЕНДЕЛЬ, лендельська культура – культурно-істор. спільність доби мідно-кам'яного віку. Дослідники включають до неї такі близькі між собою археологічні культури, як моравська мальована, пізньострічкова мальована, зимно-злота та ін. (виявлені на територіях Угорщини, Словаччини, Австрії, Польщі й України). Її назва запозичена від наук. іменування давнього поселення, розкопаного у Пд. Угорщині. Пам'ятки Л. за походженням особливостей їх виготовлення і оформлення пов'язують з к-рою Тиса та к-рою Вінча. Залишки поселень лендельської к-ри розташов. на високих мисах або на дюнах, деякі з цих поселень свого часу були оточені ровами. Будівлі заглиблені або наземні, за формою прямокутні, трапецієподібні, мали двосхилий дах. Могильники тілопальні або з тілопокладенням. Поховання супроводжуються посудинами, намистом з мушлі, мідними діадемами, браслетами, обручками. Госп-во тваринницько-землеробське, що доповнювалося мисливством та збиранням. Розвинуте кременеобробне вир-во документується шахтами (Свєнтокшицькі) та майстернями, де з довгих пластин виготовляли ножі, скребачки, вкладні серпів. Знахідки мідного шлаку, фрагментів тиглів і сопел (Злота) свідчать про місц. оброблення імпортованої міді. Кераміка представлена лискованим посудом витончених форм: глечики, миски та чаші на високих піддонах. На ранній стадії лендельської к-ри геометричний візерунок виконувався білою, червоною або жовтою фарбами, для середньої стадії показовою є неорнаментована кераміка, а для пізньої – декор з ямок. Поховання тварин, посуд з антропоморфними та зооморфними рисами, а також відповідна пластика свідчать про притаманні цій к-рі аграрні культи. У розвитку Л. на землях, що є нині територіями України та Польщі, виділяються дві послідовні стадії – рання (Зимно-Злота; характеризується мальованою керамікою) та пізня (Гоща, Вербковиця; характеризується лискованим посудом). Миски та біконічні посудини прикрашалися по ребру ямками або наліпками (поселення: Костянець, Вербковиця, Гоща; могильник Голишів). Л. мав контакти з полгарською к-рою та трипільською культурою.