ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛЕНІНА ОРДЕН

  Бібліографічне посилання: Бузало В.Й. ЛЕНІНА ОРДЕН [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lenina_orden (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЕНІНА ОРДЕН

ЛЕНІНА ОРДЕН – найвища нагорода СРСР. Заснований постановою Президії ЦВК СРСР від 6 квітня 1930. Статут ордена затверджено постановою Президії ЦВК СРСР від 5 травня 1930. У подальшому до статуту ордена і його опису вносилися зміни: постановою ЦВК СРСР від 27 вересня 1934, указами Президії ВР СРСР від 19 червня 1943, 16 грудня 1947, 27 липня 1981. Згідно зі змінами та доповненнями 1934, 1936 і 1943, змінювалися зовнішній вигляд, розміри та матеріали, з яких виготовляли ордени. Статут ордена в новій редакції затверджено указом Президії ВР СРСР від 28 березня 1980. Л.о. нагороджувалися громадяни СРСР, підпр-ва, об'єднання, установи і орг-ції, союзні й автономні республіки, краї, області, автономні області, райони, міста та ін. населені пункти. Ним також могли бути відзначені особи, які не були громадянами СРСР, підпр-ва, установи, орг-ції, населені пункти іноз. д-в.

Нагородження орденом проводилося за виняткові досягнення чи успіхи в галузі екон., науково-тех. і соціально-культ. розвитку СРСР, підвищення ефективності та якості роботи, за видатні заслуги в зміцненні могутності СРСР, дружби народів СРСР, за особливо важливі заслуги в захисті й зміцненні обороноздатності СРСР, за видатну революц., держ. та суспільно-політ. діяльність, за особливо вагомі заслуги в зміцненні соціаліст. співдружності, розвиток міжнар. комуніст., робітн. і національно-визвол. руху, у боротьбі за мир, демократію й соціальний прогрес.

Л.о. вручався особам, удостоєним звання Героя Радянського Союзу, Героя Соціалістичної Праці, а також містам і фортецям, яким присвоєно відповідно звання "Місто-герой" і "Фортеця-герой".

Перше нагородження орденом відбулося 23 травня 1930 (газ. "Комсомольська правда"). Серед перших нагороджених орденом були: шахтар О.Стаханов, машиніст локомотива П.Кривонос, працівники сільс. госп-ва М.Демченко, М.Озерний.

Від 1930 до 1991 здійснено понад 450 тис. нагороджень Л.о. Орденом відзначено УРСР (двічі: 22 травня 1954 і 5 листопада 1958), усі області УРСР (Харківську двічі: 26 лютого 1958 і 21 серпня 1968), міста-герої Київ (двічі: 22 травня 1954 і 21 червня 1961), Севастополь (16 жовтня 1954), Одеса (8 травня 1965), Керч (14 вересня 1973), міста Харків (4 грудня 1970), Запоріжжя (11 грудня 1970), Львів (11 січня 1971), Кривий Ріг (18 січня 1971), Дніпропетровськ (20 травня 1976), Донецьк (19 червня 1979). Л.о. удостоєно 56 тис. працівників УРСР.

дата публікації: 2009 р.

Посилання:
  • ДЕМЧЕНКО МИКОЛА НЕСТОРОВИЧ
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК
  • ДОНЕЦЬК
  • ГЕРОЙ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
  • ГЕРОЙ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ПРАЦІ
  • КЕРЧ
  • ХАРКІВ
  • КРИВИЙ РІГ
  • КРИВОНОС ПЕТРО ФЕДОРОВИЧ
  • КИЇВ
  • ЛЬВІВ
  • ОДЕСА
  • СЕВАСТОПОЛЬ, МІСТО АРК
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТАХАНОВ ОЛЕКСІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • ЗАПОРІЖЖЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ДЕРЖАВНІ НАГОРОДИ СРСР
  • ФАЛЕРИСТИКА
  • ГЕРОЙ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
  • ГЕРОЙ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ПРАЦІ
  • ОРДЕНИ СРСР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)