Бібліографічне посилання: Томазов В.В. ЛЕОНТОВИЧІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Leontovichi_rid (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЕОНТОВИЧІ – кілька однойменних козацько-старшинських (згодом – дворянських) родів різного походження. Один з них бере початок від Миколи Олексійовича (р. н. невід. – п. бл. 1789), райця київ. магістрату (1781) та бунчукового товариша (1781–83). Його нащадками є Іван Миколайович (1860–1926), член Держ. ради Рос. імперії від Полтав. земства, та В.Леонтович (1866–1933), громад. діяч і письменник.

Ін. рід походить від Якова (середина – 2-га пол. 17 ст.), який, за родинним переказом, вийшов з Польщі разом з гетьманом М.Ханенком. Його правнук – Костянтин Леонтійович (Леонтьєв, Леонтович; н. бл. 1707 – п. бл. 1765) – займав посаду золотоніського сотника (1732–63). Один із синів Костянтина – Степан (н. 1738 – п. до 1784) був золотоніським сотником (1763–69) і переяслав. полковим обозним (1771–79); ін. син – Василь (н. 1739 – п. після 1786) був переяслав. полковим суддею (1774–86). Імовірно, до ін. гілки цього ж роду належать Олександр Костянтинович (н. бл. 1801 – р. с. невід.), капітан 2-го рангу (1836), учасник всесвітньої експедиції капітан-лейтенанта М.Станюковича з метою дослідження берегів Азії та Америки (1826–29), та Аполлон Степанович (1812 – р. с. невід.), капітан-лейтенант (1840), який під час мор. практики 1828 на бризі "Орфей" склав "Журнал плавания", опубл. пізніше.

Існують й інші однойменні роди.

Роди внесені до Родовідних книг Полтав. губернії.