Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. ЛЕСЕВИЧІ (Лесеневичі) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lesevichi_rid (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЕСЕВИЧІ (Лесеневичі) – укр. козацько-старшинський рід 18–20 ст. Родоначальником його був Костянтин Л., який походив із с. Лісовичі (нині село Таращанського р-ну Київ. обл.). Він згадується як значний товариш Лубенського полку 1724. Його син Данило (р. н. невід. – п. після 1779) був з 1735 військовим канцеляристом, потім – сотником Ковалевської сотні Гадяцького полку (11 листопада 1738 – 18 лютого 1768), обозним та суддею Гадяцького полку (1768 – імовірно, 1771). Олександр Данилович (1749 – після 1798) був останнім сотником Ковалевської сотні (1768 – імовірно, 1783). Найвідомішим з Л. був Володимир Вікторович (14 січня 1837 – 13 грудня 1905), літератор, філософ, етнограф, педагог. 1884 в с. Денисовка (нині с. Денисівка Оржицького р-ну Полтав. обл.) заснував і утримував власним коштом нар. школу. Вивчав звичаї укр. народу, опублікував чимало статей у провідних журналах Рос. імперії, переважно на укр. тематику. 1879–81 був на засланні в Сибіру, 1901 його було вислано як "неблагонадійного" з Санкт-Петербурга. Рід Л. пов'язаний з Лукашевичами, Зарудними, Пиковцями, Родзянками та ін. козацько-старшинськими родами. Імовірно, його гілкою є рід Лесевицьких, один із представників яких (Леонтій) 1713 був суддею Гадяцького полку.