Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. ЛЄШЕК БІЛИЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Leshek_Bily (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЄШЕК БІЛИЙ (Leszek Biały; н. бл. 1186 – п. 23.11.1227). Син краківського кн. Казимира II Справедливого і рус. княжни Єлени, доньки смоленського, згодом – київ. вел. кн. Ростислава Мстиславича. Князь сандомирський (з 1194) і краківський (1194–98, 1201–27). Дружина – Гремислава (з 1207), донька луцького кн. Інгвара Ярославича. По загибелі галицького і волин. кн. Романа Мстиславича під м. Завихост (Польща) 19 червня 1205 Л.Б. активно втручався в справи Галицько-Волин. Русі. Підписав з угор. королем Андрашем II угоду про поділ сфер впливу в тому краї (1206). Дав на короткий час притулок у Кракові вдові Романа Анні з малими Данилом і Васильком (див. Данило Галицький, Василько Романович). Противився поверненню Данила Романовича на галицький престол. 1214 уклав з Андрашем II угоду про поділ Галицько-Волинського князівства, за яким йому дісталась більша частина Волині. 1219 запросив (не маючи на те законних підстав) у галицькі князі новгородського на той час кн. Мстислава Мстиславича (з роду Ростиславичів) і підтримав його вокняжіння в Галичі (давньому). Данило відібрав у Л.Б. 1219 пн.-зх. Волинь і завдав йому поразки. Далі Л.Б. остерігався сваритися з Романовичами, і стосунки між ними були переважно мирними.

Був убитий гданським (поморським) кн. Святополком у Померанії (зх. частина Помор'я – історико-геогр. області Польщі, розташов. уздовж пд. берега Балт. моря). Похований у краківському кафедральному соборі.