Бібліографічне посилання: Скрипник П.І., Грузін Д.В. ЛЕСІ УКРАЇНКИ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНІ МУЗЕЇ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lesi_Ukrainky_muzei (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЕСІ УКРАЇНКИ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНІ МУЗЕЇ: Музей-садиба Лесі Українки в с. Колодяжне, Державний літературно-меморіальний музей Лесі Українки в Києві, Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Музей Лесі Українки в Ялті – культурно-освіт. заклади, в яких представлено меморіальні речі, документи, літ. й епістолярну спадщину, архів. та ін. матеріали, що розповідають про життя та діяльність Лесі Українки, про вшанування її пам'яті в Україні та за кордоном.

Музей-садиба Лесі Українки в с. Колодяжне Ковельського р-ну Волин. обл. Створений у травні 1941, однак відкритий вже по війні (див. Друга світова війна) 1949, є філіалом Волинського краєзнавчого музею. Спочатку розміщувався в одній з кімнат родинного будинку Косачів – в "Білому (Лесиному) будинку", спорудженому 1890 (з 1882 й до цього часу родина жила в будинку, який називала "Великим", придбаному ще 1879), а з 1963 – у "Сірому будинку", зведеному 1896 (тут поетеса жила з перервами до 1907). 1958 на території садиби встановлене погруддя поетеси (скульп. В.Колоздра). 1971 на честь 100-річчя від дня народження поетеси був закладений лісопарк. 1980 експозицію (меморіальні речі Лесі Українки і її родини, прижиттєві видання творів поетеси та її матері – Олени Пчілки, матеріали з етнографії Волині) розміщено в новобудові на цій же садибі, а старі будинки стали меморіальними;

Державний літературно-меморіальний музей Лесі Українки в Києві (розташов. у м. Київ по вул. Саксаганського, 97). Відкритий 11 квітня 1960. Розміщений у двоповерховому будинку, в якому родина Косачів 1899–1910 наймала помешкання (на 1-му поверсі). Леся Українка мешкала тут час від часу з вересня 1899 до 1909. На фасаді будинку 1971 встановлено меморіальну дошку поетесі. 25 лютого 1991 меморіальну квартиру Косачів відтворено (за спогадами молодшої сестри поетеси – Ісідори) в тому вигляді, який вона мала під час їхнього там проживання. Складається з передпокою, їдальні й 3 кімнат (Л.Українки, її матері, її брата?Миколи). В одній з кімнат є картина, намальована олією самою Лесею. На 2-му поверсі будинку розміщені 8 залів літ. експозиції;

Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки (розташов. у м. Новоград-Волинський) . Відкритий на базі музею-бібліотеки (діяла з 1963) 25 лютого 1971 в будинку, де поетеса народилася і мешкала до 1873 (у 19 ст. ця територія називалася м-ко Звягель). Є філіалом Житомирського краєзнавчого музею. У його складі – меморіальний будинок і добудова (зроблена 1903; передана музеєві 1988), де розміщена експозиція вшанування пам'яті поетеси. У 5-ти кімнатах меморіального будинку (серед них – і дитяча кімната маленької Лесі) експонуються особисті речі родини Косачів, документи, фотознімки, картини, меблі. У колишньому вигляді відтворено вітальню. На подвір'ї будинку встановлено скульптурне погруддя поетеси (автор В.Дяченко);

Музей Лесі Українки в Ялті (розташов. у м. Ялта по вул. Катерининська, 8). Відкритий (у статусі музею) 10 вересня 1993 на базі створеної 1991 експозиції "Леся Українка і Крим". Є філіалом Ялтинського держ. об'єднаного історико-літ. музею. Розміщується на 2-му поверсі будинку, в кімнатах, де протягом жовтня 1897 – лютого 1898 мешкала Леся Українка. Складається з вестибюлю і трьох зал. 1972 (ще до відкриття музею) перед будинком встановлений пам'ятник поетеси (скульп. Г.Кальченко).