Бібліографічне посилання: Горобець В.М. ЛЕСНИЦЬКИЙ Григорій [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lesnitsky_G (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЕСНИЦЬКИЙ (Лісницький, Сахненко, Сахнович, Костиря, Сахнович-Лесницький) Григорій (р. н. невід. – п. 1664) – укр. військ. і держ. діяч, дипломат, миргородський полковник, генеральний суддя. Походив зі шляхетської правосл. родини Київщини. З перших днів національної революції 1648–1676 приєднався до повсталих. Восени 1648 згадується в документах як миргородський полковник. Після деякої перерви в серед. 1652 знову обійняв уряд полковника Миргородського полку (за ін. даними, полковником став 1654). На полковому уряді перебував до 1659, за винятком 1657, коли обіймав уряд ген. судді. Восени 1653 разом з генеральним писарем І.Виговським та С.Мужиловським вів переговори з крим. ханом Іслам-Гіреєм III, а в січні 1654 брав активну участь у переговорах із представником рос. царя Олексія Михайловича – В.Бутурліним. Улітку 1657 як гетьман наказний очолював укр. війська в поході проти крим. війська. Після смерті Б.Хмельницького був одним з кандидатів на гетьманство. Восени 1657 ініціював протирос. виступи в Миргородському полку, спонукав гетьмана І.Виговського до налагодження союзницьких стосунків з Кримським ханатом і Річчю Посполитою. Активно підтримував Гадяцький договір 1658. Очолював посольства Війська Запорозького до Москви 1658 та Варшави 1659. На варшавському сеймі 1659 отримав підтвердження шляхетських прав і одержав від короля Яна II Казимира Ваза м-ко Вільшана. Під час воєн. кампанії 1660 виступив одним з ініціаторів розриву з Москвою і повернення Війська Запороз. під зверхність польс. короля Яна II Казимира Ваза (Чуднівський договір 1660) . 1661–62 обіймав посаду генерального судді в уряді Ю.Хмельницького. 1662 разом з І.Виговським записався до Львівського братства. 1664 страчений поляками за підозрою в участі в підготовці протипольського повстання.

Дж.: Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, т. 3–5, 7, 10. СПб., 1848–78; Памятники, изданные временной комиссиею для разбора древних актов, т. 3. К., 1852; Памятники, изданные Временной комиссиею для разбора древних актов, т. 4. К., 1859.