Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. ЛЕВ ЮРІЙОВИЧ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lev_Yuriyovych (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЕВ ЮРІЙОВИЧ (р. н. невід. – п. бл. 1323) – князь галицький, правнук Данила Галицького, третій син Юрія Львовича і доньки (невідомої з джерел на ім'я) вел. кн. владимирського й тверського Ярослава Ярославича. Формально вважався співправителем із братом Андрієм Юрійовичем у Галицько-Волинському князівстві, яке на той час, однак, розпалося на Галицьке князівство і Волинське князівство. Ім'я Л.Ю. уперше згадане в грамоті 27 червня 1315 краківського кн. Владислава I Локетека. У латиномовній грамоті 9 серпня 1316, якою відновлювався союз із прусськими рицарями, Л.Ю. і Андрій Юрійович називають себе князями (герцогами) всієї Русі – Галичини і Волині. Пізній литовсько-рус. літопис 16 ст. свідчить, що Л.Ю. був луцьким князем. Л.Ю. боронив свої землі від зазіхань Великого князівства Литовського, яке відібрало у нього з Андрієм Берестейську землю і Дорогичинську землю. Проводив активну зовн. політику: 1315 допомагав краківському і поморському князям воювати з магдебурзькими маркграфами, домовився з прусськими рицарями про спільний захист від татар. Обставини смерті Л.Ю. і Андрія Юрійовича залишаються невідомими науці. 1323 польс. король Владислав I Локетек у листі до Папи Рим. Іоанна XXII написав, що князі (Л.Ю. і Андрій Юрійович), які захищали Польщу від татар, недавно загинули. Найімовірніше, що це сталося на війні із Золотою Ордою. На Андрієві і Левові Юрійовичах династія Романовичів уривається.