 Бібліографічне посилання: Томазов В.В.
ЛЕВЕНЦІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Leventsi_rid (останній перегляд: 18.03.2022)
 Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
ЛЕВЕНЦІ
ЛEВЕНЦІ – кілька козацько-старшинських (згодом – дворянських) родів різного походження. Найбільш відомі з них два. Один з них веде свій початок від Прокопа Л. (Левенка; р. н. невід. – п. 1691) – полтав. полковника (1674–75, 1677–78), полтав. городового отамана (1675–77) та полтав. полкового обозного (1687); учасника російсько-турецької війни 1676–1681; одного із претендентів на гетьман. булаву (1687). Його син – Іван Прокопович (р. н. невід. – п. до 1736) – був полтавським полковим сотником (1687–90), полтав. полковим осавулом (1691–93), полтав. полковником (1701–09), одним із трьох правителів Генеральної військової канцелярії(1724–27). 1708 не підтримав гетьмана І.Мазепу, але й не допомагав росіянам, за що був позбавлений урядів та інтернований у Харкові. Його сини: Дмитро Іванович (Левенченко) став новосанжарівським сотником (1729–39); Іван Іванович старший(р. н. невід. – п. до 1735) – старосанжарівським сотником (1727–35); Іван Іванович молодший(р. н. невід. – п. 1747) – полтав. полковим осавулом (1726–37) та полтав. полковим обозним (1737–47). Ін. представники роду посідали уряди сотенної старшини й бунчукових товаришів охочекомонного та Полтав. полків. До цього роду належить Степан Федорович (1763 – р. с. невід.), полтав. губернський предводитель дворянства (1823–26). Другий рід походить від військового товариша Юхима Л. (1-ша пол. 18 ст.). До цього роду належали, зокрема: Василь Михайлович(бл. 1784 – 1852), генерал-майор (1840), командувач резервними бригадами 1-ї та 2-ї драгунських д-зій, і його син Володимир Васильович(бл. 1805 – р. с. невід.), таємний радник. Обидва ці роди внесені до 2-ї та 3-ї частин Родовідних книг Полтав. та Харків. губерній. Окрім цих двох родів, у літературі є згадки й про ін. однойменні роди. |
