Бібліографічне посилання: Вжосек Стефан, Гурбика А.О. ЛЕВИЦЬКИЙ Анатоль [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Levitsky_A (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЕВИЦЬКИЙ Анатоль (Lewicki Anatol; 04.04.1841–25.04.1899) – історик-медієвіст, видавець джерел. Професор (1887). Чл.-кор. краківської Академії мист-в (1889). Н. в с. Присівці (нині село Зборівського р-ну Терноп. обл.). Син греко-катол. священика. Навч. і склав докторат (1875) у Львів. ун-ті. Працював учителем середніх шкіл у Перемишлі (нині м. Пшемисль, Польща; 1867–79) та Львові (1879–83). 1883–99 керував кафедрою історії Австрії Краківського університету. Вивчав історію раннього середньовіччя Польщі ("Мешко II", 1875) та політичну історію Польщі 15 ст. У дослідженнях "Вступ на трон польський Казиміра Ягеллончика" (1886) і "Повстання Свидригайла" (1892) висловив тезу (згодом спростовану) про інкорпорацію Польщею Литви після Кревської унії 1385. Підготував до видання збірники джерел: "Index actorum saeculi XV" (1888), "Codex epistolaris saeculi XV" (1891–94), "Listy i akta P.Myszkowskiego" (1898). На 2-му з'їзді польс. істориків 1890 виголосив доповідь про стан і завдання досліджень 15 ст.

Написав підручник для середніх шкіл "Нарис історії Польщі і з'єднаних з нею руських країв" (1884, багато разів перевидавався з доповненнями Ю.Фредберга, останній раз – 1945 в Лондоні (Велика Британія); розширена версія являла собою фактографічний довідник). "Нарис..." не раз критикували за недоліки у з'ясуванні причинності подій (Л. дотримувався концепції історії Польщі краківської істор. школи).

П. у м. Краків.