Бібліографічне посилання: Лейпунська Н.О. ЛЕВКЕ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Levke (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЕВКЕ (грец. Λευχή – Білий) – давньогрец. назва одного з островів у Чорному морі, що нині відомий як Зміїний (розташов. неподалік гирла Дунаю). Згадується в творах Арктіна, Алкея, Піндара, Флавія Арріана та ін. антич. авторів. Тут знаходилося святилище героя Троянської війни Ахілла, покровителя мореплавців і купців, та його дружини Іфігенії. Вважалося найвизначнішим святилищем Ахілла та Іфігенії в Причорномор'ї. Жоден корабель, що пропливав біля острова, не обминав його. Постійно мешкали на острові лише служителі культу Ахілла та Іфігенії. Із 7 ст. до н. е. тут існувало святилище з храмом і вівтарем. Від 6 ст. до н. е. святилище перебувало під протекторатом Ольвії. Занепало в 1-й пол. 1 ст., але існувало до 3–4 ст., з 2–3 ст. було під протекторатом м. Томи (нині м. Констанца, Румунія).

Острів досліджувався Н.Критським (1-ша пол. 19 ст.), Г.Келером (плани залишків; 1-ша пол. 19 ст.), М.Мурзакевичем (1841), Н.Пятишевою (1964), С.Булатович (1968), С.Охотніковим та А.Островєрховим (від 1988). Тут знайдено чимало присвят, теракот, монет, якорів. Ні самі будівлі, ні їхні рештки до нашого часу не збереглися.