Бібліографічне посилання: Вирський Д.С.
ЛІКОВСЬКИЙ Едвард [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Likovsky_E (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
ЛІКОВСЬКИЙ ЕДВАРД
ЛІКОВСЬКИЙ Едвард (26.09. 1836–20.02.1915) – польс. історик церкви. Професор (1865), д-р теології (1886). Член краківської Академії мист-в (1887). Навч. теології в Мюнстері (Німеччина). Професор історії церкви в Познанській духовній семінарії (1865–73). Від 1887 – єпископ-суфраган Познанський. 1895–1914 – голова Познанського т-ва прихильників наук. Від 1914 – архієпископ Гнєзненський і Познанський. Займався історією Берестейської церковної унії 1596. Опублікував праці: "Historia unii Kościoła ruskiego z Kościołem rzymskim" (1875), "Dzieje Kościoła unickiego na Litwie i Rusi w XVIII i XIX wieku…" (1880), "Unia brzeska…" (1896), "Synody diecezji chełmińskiej obrządku wschodniego" (1902). Як історик Л. вельми критично оцінював потенціал сх. християнства та звичаї як правосл. (див. Православ'я), так і греко-катол. (див. Українська греко-католицька церква) кліру. Низькі якості останнього, на думку вченого римо-катол. прелата, великою мірою і обумовили занепад справи Унії. Бібліогр.: Karwowski S. Historia Wielkiego Księstwa Poznańskiego, t. 3. Poznań, 1931. |