Бібліографічне посилання: Блануца А.В. ЛІЛЕЄВ Михайло Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lileev_M_I (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛІЛЕЄВ Михайло Іванович (08. 11.1849–27.11.1911) – історик, археолог, громад. діяч. Член Київського істор. т-ва, Т-ва історії та старожитностей російських при Моск. ун-ті (1879), Історичного товариства Нестора-літописця (1879). Н. в с. Нікольське Ярославської губ. в сім'ї священика. Отримав освіту в Ярославській духовній семінарії та Київській духовній академії. Від 1874 – викладач Черніг. духовної семінарії. 1878 переїхав до м. Ніжин і зайняв посаду викладача педагогіки й історії в Ніжинському історико-філологічному інституті князя Безбородька. Водночас 1883–97 виконував обов'язки бібліотекаря ін-ту, 1892–99 – члена правління. Активно публікувався в журналах "Русская старина", "Киевская старина", "Вестник славянства". Став одним із засн. Історико-філологічного товариства при Ніжинському історико-філологічному інституті князя Безбородька (1894), займав посаду його секретаря. 1895 опублікував, а потім захистив у Київ. ун-ті магістерську дис. на тему: "Из истории раскола на Ветке и в Стародубье в XVII–XVIII веках", одержав за працю Карпівську премію від Т-ва історії і старожитностей російських при Моск. ун-ті.

Від 1898 розпочав самостійні дослідження курганів (за походженням належали до доби бронзового віку) в Ніжин. та Остерському повітах, провів розкопки 16 з них (тих, що розташовувалися на пн. від Ніжина). Археол. знахідки представив на 12-й Археол. з'їзд (див. Археологічні з'їзди). Виступив ініціатором створення архів. комісії Чернігівської губернії при Ніжин. історико-філол. ін-ті кн. Безбородька (проект, однак, не був реалізований).

П. у м. Ніжин.