ЛІЙЧАСТОГО ПОСУДУ КУЛЬТУРА – одна з археологічних культур 4 тис. до н. е. На думку фахівців, є одним із наймасштабніших явищ Пн. та Центр. Європи. Її ареал визначається від пд. Швеції до волин. земель в Україні. Сформувалася на основі кількох археол. к-р, зокрема полгарської, лендельської (див. Лендель) та галицької.

На теренах України – на Галичині й Волині (сх. ареал розповсюдження к-ри) – виявлено до 50-ти поселень (найбільш досліджені Зимне, Малі Грибовичі, Тростянець, Лежниця, Винники). У більшості з них переважає висока топографія на мисах. Є, однак, і поселення на схилах і на берегах річок. Відомі також поселення, укріплені валами й ровами. Забудова складалася з наземних жител із заглибленою частиною. Плетені стіни обмащували глиною. Заглиблені частини мали іноді обпалене дно, імовірно, для зберігання зерна. У житлах знайдено округлі глинобитні печі на дерев'яному каркасі.

Госп-во було комплексним, землеробсько-скотарським, орним. На одній зі знайдених посудин – зображення чотириколісного воза, є знахідки глиняних моделей колісного транспорту. Посуд – ліпний, з домішками піску й шамоту в глиняному тісті та з підлощеною поверхнею. Характерною особливістю посудин є лійчасте оформлення вінець, саме це і дало назву к-рі. Розтрубні вінця та плічка декоровані заглибленим візерунком (насічки, лунки, відбитки зубчастого штампу та мотузки). Переважають ялинкові композиції, валики на шийці, наліпи у вигляді літер "Μ" та "Λ". Виробів з міді небагато, а їхній асортимент обмежений пласкими клиноподібними сокирами та прикрасами. Гол. матеріалом для виготовлення знарядь праці були кремінь і камінь (вкладні серпів на довгих платівках, вістря, проколки, свердла, клинцеві сокири, долота, вістря до стріл). Знайдено мотики з кістки та рогу.

Поховальний ритуал різноманітний – відомі як підкурганні, так і ґрунтові поховання, більша кількість з них – випростані, менша – із застосуванням обряду кремації.

Пам'ятки Л.п.к. синхронізуються з періодом завершення розвинутого трипілля (С-I; див. Трипільська культура). Імпортні трипільський посуд та жін. статуетки знайдено на базових поселеннях Л.п.к., а лійчастий посуд – серед матеріалів трипільських поселень.

Носії Л.п.к. поступово витіснили трипільців з Верхньої Наддністрянщини.

1. Захарук Ю.Н. Поселение культуры воронковидных сосудов на Волыни. "Краткие сообщения Института истории материальной культуры АН СССР", 1957, вып. 67
2. Смішко М.Ю., Пелещишин М.А. Поселення культури лійчастого посуду в с. Малі Грибовичі Львівської області. "Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині", 1962, вип. 4
3. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (энеолит, бронза и раннее железо). К., 1990.