Бібліографічне посилання: Мацкевий Л.Г.
ЛІНІЙНО-СТРІЧКОВОЇ КЕРАМІКИ КУЛЬТУРА, Волютова культура [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Liniyno_strichkovoi_keramiky_k_ra (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
ЛІНІЙНО-СТРІЧКОВОЇ КЕРАМІКИ КУЛЬТУРА, ВОЛЮТОВА КУЛЬТУРА
 |  |
ЛІНІЙНО-СТРІЧКОВОЇ КЕРАМІКИ КУЛЬТУРА, Волютова культура – одна з археологічних культур періоду неоліту в Європі. Характерні для неї пам'ятки виявлені на землях, що нині є територіями Франції, Бельгії, Нідерландів, Великої Британії, Угорщини, Німеччини, Чехії, Словаччини, Польщі, Румунії, Молдови та України (Зх. Волинь і Верхнє Подністер'я). Визначальною її ознакою є глиняний посуд кулястої форми, прикрашений ритим орнаментом у формі спіралей і волютів (від італ. voluta – завиток, закрутка). Притаманний їй кам'яний інвентар близький мезолітичному (див. Мезоліт). Датується 5 – 4 тис. до н. е. Відома (як археол. к-ра) з кінця 19 ст. На укр. землях представлена поселеннями Котоване, Незвисько, Торське, Звенячин і Тадані (у різні роки їх досліджували, зокрема, Я.Пастернак, Т.Пассек, К.Черниш, Д.Телегін, Ю.Захарук, М.Пелещишин). Тут виявлені невеликі наземні та напівземлянкові житлово-госп. споруди, біля яких розкопано, очевидно, вироб. ями. За результатами досліджень встановлено, що основою госп-ва було землеробство, при наявності скотарства та мисливсько-збиральницької діяльності. Прабатьківщиною Л.-с.к.к. вважається Середній Дунай. У свою чергу сама Л.-с.к.к., очевидно, є хронологічним попередником трипільської культури. Про останнє, на думку фахівців, свідчать, перш за все, стратиграфічне (від лат. stratum – настил, шар – і грец. γράφω – пишу, креслю; "стратиграфія" тут – чергування шарів на археол. пам'ятках) перекриття на одних і тих самих поселеннях трипільськими шарами шарів Л.-с.к.к., а також – деякі загальні для обох культур форми кам'яного інвентарю і подібність способів виготовлення керамічних виробів. |
дата публікації: 2009 р.
Література: - Пассек Т.С., Черныш Е.К. Памятники культуры линейно-ленточной керамики на территории СССР. В кн.: Археология СССР: Свод археологических источников, вып. Б. 1–11. М., 1963
- Захарук Ю.Н., Телегин Д.Я. Культура линейно-ленточной керамики. В кн.: Археология Украинской ССР, т. 1. К., 1985
- Пелещишин Н.А. Племена культуры линейно-ленточной керамики. В кн.: Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (каменный век). К., 1987
- Брей У., Трамп Д. Археологический словарь. М., 1990
- Словник-довідник з археології. К., 1996
- Котова Н.С. Неолитизация Украины. Луганск, 2002.
|