Бібліографічне посилання: Вакуленко Л.В. ЛИПИЦЬКА КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lipitska_k_ra (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛИПИЦЬКА КУЛЬТУРА – археологічна культура 1–2 ст. Характерні для неї пам'ятки знайдені на території Верхнього Подністров'я та Верхнього Попруття, виділені в окрему к-ру 1932 М.Смішком. Назва походить від дослідженої 1889–90 І.Коперницьким пам'ятки – могильника поблизу с. Верхня Липиця (нині село Рогатинського р-ну Івано-Франк. обл.; ця пам'ятка вважається першою з вивчених пам'яток цієї к-ри). Дослідження липицьких пам'яток проводили також І.Свєшніков, В.Цигилик, Л.Крушельницька, В.Баран, Л.Вакуленко. Поселення Л.к. розташов. по берегах невеликих річок та струмків. Житла переважно заглиблені, овальної та чотирикутної в плані форми. Наземні будівлі мали каркасно-глинобитну конструкцію. На поселеннях виявлено велику кількість ям госп. призначення. На Ремезівському с-щі відкриті залізоплавильні горни.

Осн. поховальний обряд – тілоспалення. Обгорілі залишки людських кісток разом із приналежностями одягу покійного (пряжки, фібули), а також особистими речами (ножі, шила, прясла, ключі, дзеркальця, кресала тощо) вміщувалися в урни або, значно рідше, в ями. Урнами служили в основному гончарні або ліпні посудини різної форми, більшість з них мали покришки. Частина поховань – тілопокладення пн. орієнтації. У Верхній Липиці вони складають 11 %, у Болотні – 23 %. Тілопокладеннями є й багаті поховання з рим. бронз. посудом, розкопані в Колоколині та Чижикові.

Керамічний комплекс Л.к. складають гончарні (біконічні горщики на кільцевому піддоні, двовухі посудинки, глечики, чаші на високій ніжці) та ліпні (горщики, миски й лійчасті кухлі з масивною ручкою) вироби.

Походження Л.к. пов'язане з просуванням у перших десятиріччях 1 ст. на територію Верхнього Подністров'я дакійської людності (див. Даки).