Бібліографічне посилання: Лисенко О.В. ЛИСЕНКИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lisenki_rid (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛИСЕНКИ – укр. козацько-старшинський рід у Лівобережній Україні. Найвідоміші його представники: Іван Якович (р. н. невід. – п. 1699) – черніг. полковник (1669–71), генеральний осавул (1672–76), переяслав. полковник (1677–78, 1690–92), учасник російсько-турецької війни 1676–1681, Кримських походів 1687 і 1689 та Азовсько-Дніпровських походів 1695–1696. За військ. та дипломатичні заслуги отримав значні земельні володіння в Переяславському полку; Федір Іванович (р. н. невід. – п. 1751) – ген. осавул (1724–41), генеральний суддя (1741–51), 1737 дістав у володіння с. Кліщинці Лубенського полку (нині село Чорнобаївського р-ну Черкас. обл.), наприкінці 1740-х рр. разом зі своїм зятем – генеральним писарем В.Туманським (див. Туманські) – вдався до закріпачення козаків і селян цього села, що згодом (вже після його смерті) стало причиною Кліщинського повстання 1767–1770; брати Микола Віталійович (див. М.В.Лисенко; 1842–1912) – композитор і громад. діяч – і Андрій Віталійович (1851–1910) – лікар за професією, добровольцем брав участь у війні Сербії проти Туреччини 1876 і в російсько-турецькій війні 1877–1878. Переслідувався царським урядом, перебував у еміграції. Автор книги про війну в Сербії "Між добровольцями 1876 року"; Остап Миколайович (13 липня 1885 – 1 жовтня 1968) – син Миколи Віталійовича, музикознавець, автор спогадів про свого батька.