Бібліографічне посилання: Реєнт О.П.
ЛІСОВА ВАРТА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lisova_varta (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
ЛІСОВА ВАРТА
ЛІСОВА ВАРТА – назва кінних загонів, створюваних для несення караульної і конвойної служби та розвідки під час Війни 1812 за указом імп. Олександра І з лісових наглядачів і лісової охорони Правобережної України. Зарахованим до цих загонів надавалися права й привілеї козаків. Наказ про формування таких загонів у Київській губернії, Волинській губернії та Подільській губернії було видано 12 червня 1812. Однак на місцях набір до них деякий час гальмувався. Дворянські збори, яким доручили цю справу, займалися паперовою тяганиною, а поміщики не відпускали селян, оскільки побоювалися, що вступ тих до козац. війська звільнить останніх від кріпосної залежності (див. Кріпацтво) і поміщицькі госп-ва втратять робочу силу. Нерідко поміщики виділяли непридатних людей: хворих, старих або малолітніх. З початком воєн. дій процес формування підрозділів прискорився: Київ. губ. виставила 395 козаків, Подільська – 354, Волин. – 167. Утримувалися вони коштом місц. населення. Козаки кожної губернії мали свій однострій. Так, для київ. козаків були виготовлені: "куртки cині з комірами по полках, шаровари сірі з випушкою по полках, пояси за зразками, шапки з витешкетами, шинелі, портупеї з получушками, ладунки та чемодани". Гроші на обмундирування козаків збиралися по повітах з розрахунку по 1 рублю 50 копійок від ревізької душі. За рахунок козац. товариств купувалися верхові коні та все необхідне спорядження: сідла, вуздечки, баклажки для води, сакви для фуражу, скребниці, щітки та нагайки. Верховий кінь обходився в середньому 100 руб. У кінці липня 1812 підрозділи Л.в. увійшли до складу 2-ї і 3-ї Західних армій та 2-го резервного корпусу. В 2-й пол. серпня створення загонів Л.в. у Подільській, Київ. і Волин. губерніях завершилося. Усього з цих губерній на допомогу 3-й Зх. армії було направлено 1064 козаки. Загони Л.в. брали участь у багатьох боях 1812 і закордонному поході рос. армії 1813–14. Загін Київ. козаків Л.в. дійшов до Парижа (Франція). Розформовані восени 1814. |
дата публікації: 2009 р.
Література: - Стороженко Н. К истории малороссийских казаков в конце ХVIII и в начале ХIХ века. "Киевская старина", 1897, кн. 6
- Його ж. Малороссийское ополчение 1812 года. СПб., 1898
- Павловский И.Ф. Мало-российское козачье ополчение в 1812 году по архивным данным. "Киевская старина", 1906, кн. 9
- Гербільський Г. Українські козачі полки і українське ополчення у Вітчизняній війні 1812 року. К., 1943
- Український народ у Вітчизняній війні 1812 року: Збірник документів. К., 1948
- Бескровний Л.Г. Отечественная война 1812 года и контрнаступление Кутузова. М., 1951
- Абаліхін Б. Український народ у Вітчизняній війні 1812 р. К., 1962.
|