 Бібліографічне посилання: Сас П.М.
ЛІСОВЧИКИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lisovchyky (останній перегляд: 18.03.2022)
 Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
ЛІСОВЧИКИ
 |  |
ЛІСОВЧИКИ – особливий підрозділ польс. легкої кавалерії 1-ї пол. 17 ст. Мав специфічну орг. структуру. Існував до 2-ї пол. 1630-х рр. Був створений в ході жовнірської конфедерації 1608 полк. Олександром Лісовським (звідси – за прізвищем полковника – і його назва) із тих жовнірів, які погодилися служити під його кер-вом без поточного жолду (жалування), але за умови, що отримають винагороду від Лжедмитрія II після того, як останній здобуде корону рос. царя. Дещо пізніше Л. перейшли на королів. службу і стали отримувати деякий жолд, однак їхньою гол. винагородою були, насамперед, грабунки цивільного населення і воєн. трофеї. Л. самостійно обирали собі військ. зверхника (полковника), мали різні типи вогнепальної, а також холодної зброї, не користувалися захисним бойовим обладунком. У їхньому підрозділі існував поділ на товаришів, пахолків і джурів. В основі їхньої тактики були швидкі рейди необтяженої обозом кінноти, стрімке форсування вплав водних перешкод, приховане наближення до противника, фактор раптовості (зокрема, щоб забезпечити секретність свого просування, вони вбивали всіх, хто випадково зустрічався їм на їхньому шляху). Серед них було чимало укр. козаків. В історіографії існує думка, що останні справили вплив на організацію і тактику Л. За свідченням очевидця – францисканця Войцеха Демболецького, під час Хотинської війни 1621 їх (Л.) з огляду на їхню тактику і зовн. вигляд часто плутали із запорожцями. Л. взяли участь у багатьох битвах під час різних воєн. кампаній, зокрема, польс.-моск. війни 1617–18, Хотинської війни 1621, а також під час найманської служби герм. імп. і австрійс. государю Фердинанду II Габсбургу. Були розпущені бл. 1635 і засуджені сеймовими ухвалами за анархізм. Дж.: Pamiętniki o lisowczycach czyli przewagi elearόw polskich (r. 1619–1623). Krakόw, 1859. |
дата публікації: 2009 р.
Література: - Teodorczyk J., Tyszkowski K. Problemy organizacyjno-wojskowe z czasόw woyny moskowskiej Zygmunta III. В кн.: Przegląd Historyczno-Wojskowy, t. 2. Б/м., 1939
- Żygulski Z.J. Broń w dawnej Polsce na tle uzbrojenia Europu i Bliskiego Wshodu. Warszаwa, 1975
- Wisner H. Lisowczycy. Warszawa, 1976
- Wimmer J. Historia oręża polskiego 962–1725. Warszawa, 1981
- Wisner H. Lisowczycy. Warszawa, 1995
- Sztyber R. Piόrem, kropidłem i szablą. Wojciecha Dembołęckiego pisarska i kapelańska przygoda z lisowczykami (1619–1623). Studia I szkice. Zielona Gόra, 2005.
|
