Бібліографічне посилання: Юренко О.П. ЛІСОВИК Олександр Григорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lisovik_O_G (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛІСОВИК Олександр Григорович (справжнє прізв. – Гнида; 22 (10).12.1897–24.10.1937) – політ. і держ. діяч. Н. в с. Горби (нині село Глобинського р-ну Полтав. обл.). Закінчив Полтав. ремісничу школу (1916), отримав фах токаря-металіста. Під час навчання став членом нелегальної революційно-соціаліст. орг-ції Юнацька спілка. 1917 приєднався до т. зв. лівобережців (див. Українська партія соціалістів-революціонерів). Від червня 1918 – член УПСР (боротьбистів), її функціонер. Учасник антигетьман. підпілля та протигетьманського повстання 1918 в Полтаві. На поч. 1919 – політ. емісар боротьбистів на Поділлі. За рад. влади (1919) – зав. губернського відділу нар. освіти Полтавщини. В роки Денікіна режиму в Україні 1919–1920 був політемісаром ЦК Української комуністичної партії (боротьбистів) (УКП(б)) у повстанській бригаді (див. Повстанський рух в Україні 1918–1922), яка здійснила рейд по тилах денікінців від м.Сквира до Полтави і Катеринослава (нині м. Дніпропетровськ). У листопаді 1919 від імені ЦК УКП(б) вів у Катеринославі переговори з Н.Махном про спільні дії проти військ генерал-лейтенанта А.Денікіна і створення Укр. Червоної армії. 1920 – член Катериносл. губернського революц. к-ту, потім – зав. Полтав. губернського відділу освіти. У 1920–30-х рр. – на керівній рад. і госп. роботі. 1926 опублікував (у співавт.) в ж. "Летопись революции" (№ 1; див. "Літопис революції") спогади "Красный рейд. Из истории красной партизанщины". 1936–37 – 1-й заст. наркома харчової пром-сті УСРР/УРСР. Член ВУЦВК багатьох скликань, його президії і ЦВК СРСР.

З початком у СРСР кампанії тотальних репресій (див. "Єжовщина") 2 липня 1937 заарештований як учасник "антирадянської терористичної націоналістичної організації".

Страчений у м. Київ.