ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛІТОПИС ОСТРОЗЬКИЙ, ОСТРОЗЬКИЙ ЛІТОПИСЕЦЬ

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. ЛІТОПИС ОСТРОЗЬКИЙ, Острозький літописець [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Litopis_Ostrozky (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛІТОПИС ОСТРОЗЬКИЙ, ОСТРОЗЬКИЙ ЛІТОПИСЕЦЬ

ЛІТОПИС ОСТРОЗЬКИЙ, Острозький літописець – умовна назва літописного зводу 1-ї пол. 17 ст. Відомі кілька його повних редакцій (Музейна, Харківська, Розанівська), одна з них охоплює події 1500–1636, інші – 1500–1621 або 1494–1649, а також скорочена – охоплює події 1494–1649 і має умовну назву "Крехівська кройніка". Ядро пам'ятки найкраще зберегла Харків. редакція. Її перша частина (1500–92) ґрунтується на "Хроніці Польщі" М.і Й. Бєльських, а друга (1597–1619) – на відомостях про події, сучасником і, можливо, очевидцем яких (чи хоча б деяких з них) був сам автор. У цій частині текст має подібність до Київ. літопису, Львівського літопису, літопису Я.Бінвільського, це, на думку дослідників, свідчить про використання авторами цих літописів спільного джерела – ймовірно, стислого Галицько-Волин. літопису, створеного не пізніше 1615–19. Після 1621 ядро пам'ятки було доповнене (характер доповнень вказує на те, що їх автором могла бути духовна правосл. особа). У 1630-х рр. пам'ятка була значно перероблена, до неї додано описи подій 1621–36. Автор доповнень жив у Острозі, був духовною особою, можливо, вчився або викладав у Острозькій академії, добре володів словом. Створив кілька яскравих публіцистичних оповідей, зокрема, про митрополита Київського Петра (Могилу), правосл. архієпископа Полоцького Мелетія (Смотрицького), про вбивство полочанами унійного полоцького архієпископа Йоасафата (Кунцевича), про кн. С.Корецького (див. Корецькі) – відступника від православ'я.

Дж.: Крижановський А. Руська "Кройника" з ХVII в. "ЗНТШ", 1904, т. 62; Розанов С. Кройника 1636 року. В кн.: Український науковий збірник, вип. 1. Б/м, 1915; Тихомиров М.Н. Малоизвестные летописные памятники: Острожский летописец. В кн.: Исторический архив, т. 7. М., 1951; Бевзо О.А. Львівський літопис та Острозький літописець. К., 1970; Методические указания к изучению курса "Источниковедение истории СССР". Днепропетровск, 1984.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Мыцык Ю.А. Украинские летописи ХVII века. Днепропетровск, 1978.

Посилання:
  • БЄЛЬСЬКІ МАРТИН ТА ЙОГО СИН ЙОАХИМ І ЇХНЯ ПОЛЬСЬКА ХРОНІКА
  • БІНВІЛЬСЬКИЙ (БІЛЬВІНСЬКИЙ) ЯН
  • КОРЕЦЬКІ
  • КУНЦЕВИЧ (КУНЧИЧ) ІВАН
  • ЛЬВІВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • МОГИЛА ПЕТРО СИМЕОНОВИЧ
  • ОСТРОГ
  • ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ
  • ПРАВОСЛАВ'Я
  • СМОТРИЦЬКИЙ МЕЛЕТІЙ ГЕРАСИМОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ІСТОРІОГРАФІЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЛІТОПИС


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)