Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. ЛІТОПИСЦЫ ВОЛЫНИ И УКРАИНЫ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Litopistsy_Volyni_i_Ukrainy (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

"ЛІТОПИСЦЫ ВОЛЫНИ И УКРАИНЫ" – умовна назва об'єднаних в одній великій збірці 12 менших за обсягом збірок творів 17–18 ст. (заг. назва, зроблена на палітурці під час оправлення книги). У текстах збірок викладається політ. історія Київ. та Смоленського князівств, Києво-Печерської лаври з часів Київської Русі й до поч. 16 ст., подаються відомості з історії Польсько-Литов. д-ви та Московії, історії укр. козацтва тощо. Авторами цих збірок було використано широке коло джерел, насамперед укр. літописи, зокрема Волинський короткий літопис, літописи Великого князівства Литовського, польс. хроніки, а також власні спогади, свідчення очевидців, окремі документи (лист польс. короля Сигiзмунда III Ваза до єрусалимського патріарха Феофана III від 10 листопада 1620 і лист останнього до гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного від 7 січня 1621) тощо.

Серед усіх 12 збірок найбільшою за обсягом є сьома – т. зв. Київська (один із вцілілих списків її тексту міститься в рукописних матеріалах О.Лазаревського, що зберігаються в Ін-ті рукопису НБУ ім. В.Вернадського).

Велика збірка була упорядкована, ймовірно, між 1690 і 1707 ченцем Київського Межигірського Спасо-Преображенського монастиря Іллею (Кощаківським; 1717–20 був ченцем Підгородиського монастиря). Одну з малих збірок – 11-ту: Межигірський козацький літопис – склав сам Ілля, він же (можливо) дав назву великому збірникові. На думку деяких дослідників, частина № 7 текстів збірки походить від літописного зводу 1620, створеного священиком Свято-Успенської церкви на Подолі в Києві Кирилом Івановичем (він же є автором заміток, що стосуються подій 1612–20). На думку цих же дослідників, низка записів за 1607–21 належить невідомому авторові, який був служебником черкас. старости кн. Семена Лика. Є серед цих збірок і автобіографічна повість "О Москві и о Дмитрию, царику московском ложном", написана 1621 київ. міщанином Богданом Баликою.

Матеріали великої збірки містять чимало унікальних звісток (оскільки не всі джерела, що потрапили до збірок, збереглися в оригіналі чи в складі ін. пам'яток). Серед них, зокрема, свідчення про реставpацію Свято-Успенської церкви 1612–13 італійським майстром Себастіяном Браччі, донька якого була дружиною Б.Балики. З відомостей про історію України 16 – поч. 18 ст. є дані військово-політ. та церк. змісту, інформація про київ. правосл. духовенство та верхівку київ. міщанства (роди Балик, Ходик).

Як свідчить аналіз текстів збірок, спільними для їхніх авторів були патріотизм, позитивна оцінка національно-визвол. боротьби укр. народу, різке засудження католицизму та Берестейської церковної унії 1596.

Дж.: Антонович В.Б. Записки киевского мещанина Божка Балыки о московской осаде. "Киевская старина", 1882, т. 3 (июль–сентябрь); Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной Руси. К., 1888; Ульяновський В.І., Яковенко Н.М. Київський літопис першої половини ХVII ст. "УІЖ", 1989, № 2, 5; Оригінал великої збірки Кощакiвського зберігається у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України під № 2168; Список її частини (збірка Лазаревського) знаходиться в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського під № I. 57487.