ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1507–1508

  Бібліографічне посилання: Черкас Б.В. ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1507–1508 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Litovsko_moskovska_viyna_1507_1508 (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1507–1508

ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1507–1508. Причиною конфлікту було невдоволення правлячих кіл Литов. і Моск. держав результатами "першої" війни (див. Литовсько-московська війна 1500–1503). Приводом став конфлікт між литов. владою й кн. М.Глинським, який для боротьби за поновлення своїх посад, відібраних у нього новим королем польс. і вел. кн. литов. Сигізмундом I, запросив на допомогу моск. війська.

Наприкінці 1507 моск. полки здійснили невдалу спробу захопити Кричев і Мстиславль (обидва нині міста Могильовської обл.). У січні 1508 кн. М.Глинський зайняв Мозир (нині місто Гомельської обл.) і Бобруйськ (нині місто Могильовської обл., усі в Білорусі), однак під Слуцьком (нині місто Мінської обл., Білорусь) зазнав невдачі. Не отримавши вчасно додаткової допомоги від вел. кн. моск. Василія III Івановича, кн. М.Глинський відступив до Моск. д-ви.

У травні–липні 1508 три моск. армії здійснили похід до внутр. районів Великого князівства Литовського, загрожуючи навіть Вільно (нині м. Вільнюс). Облоги Мінська (нині столиця Білорусі) і Орші (нині місто Вітебської обл., Білорусь) закінчилися невдачею. Під натиском литов. війська моск. воєводи відступили до своїх кордонів. У серпні литовці здійснили похід на Сіверщину, а також захопили міста Білий, Торопець (обидва міста нині Тверської обл., РФ) і Дорогобуж (нині місто Смоленської обл., РФ), однак утримати їх не змогли. Після цього воєн. дії припинилися.

8 жовтня 1508 в Москві було підписано "Вічний мир". Згідно з його умовами, Москва повертала Литві шість волостей, що були в останньої відібрані, і відпускала полонених, захоплених у цій та попередній війнах. Литва, у свою чергу, визнавала завоювання покійного вел. кн. моск. Івана III Васильовича. Крім того, було домовлено, що ні Вільно, ні Москва не будуть вступати у військ. союзи з Кримським ханатом. Угода була ратифікована королем польс. і вел. кн. литов. Сигізмундом I у Вільно в січні 1509.

Видати Литві кн. М.Глинського і його спільників Василій III Іванович відмовився.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Похлебкин В.В. Внешняя политика Руси, России и СССР за 1000 лет в именах, датах, фактах: Справочник. М., 1995
  2. Тарас А.Е. Войны Московской Руси с Великим княжеством Литовским и Речью Посполитой в XIV–XVII веках. М., 2006.

Посилання:
  • ГЛИНСЬКИЙ МИХАЙЛО ЛЬВОВИЧ
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1500–1503
  • МОСКВА
  • СИГІЗМУНД I СТАРИЙ
  • ВАСИЛІЙ ІІІ ІВАНОВИЧ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІЛЬНЮС

  • Пов'язані терміни:
  • ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1512–1522
  • СИГІЗМУНД I СТАРИЙ
  • ТАРНОВСЬКИЙ ЯН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)