Бібліографічне посилання: Черкас Б.В.
ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1507–1508 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Litovsko_moskovska_viyna_1507_1508 (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1507–1508
ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1507–1508. Причиною конфлікту було невдоволення правлячих кіл Литов. і Моск. держав результатами "першої" війни (див. Литовсько-московська війна 1500–1503). Приводом став конфлікт між литов. владою й кн. М.Глинським, який для боротьби за поновлення своїх посад, відібраних у нього новим королем польс. і вел. кн. литов. Сигізмундом I, запросив на допомогу моск. війська. Наприкінці 1507 моск. полки здійснили невдалу спробу захопити Кричев і Мстиславль (обидва нині міста Могильовської обл.). У січні 1508 кн. М.Глинський зайняв Мозир (нині місто Гомельської обл.) і Бобруйськ (нині місто Могильовської обл., усі в Білорусі), однак під Слуцьком (нині місто Мінської обл., Білорусь) зазнав невдачі. Не отримавши вчасно додаткової допомоги від вел. кн. моск. Василія III Івановича, кн. М.Глинський відступив до Моск. д-ви. У травні–липні 1508 три моск. армії здійснили похід до внутр. районів Великого князівства Литовського, загрожуючи навіть Вільно (нині м. Вільнюс). Облоги Мінська (нині столиця Білорусі) і Орші (нині місто Вітебської обл., Білорусь) закінчилися невдачею. Під натиском литов. війська моск. воєводи відступили до своїх кордонів. У серпні литовці здійснили похід на Сіверщину, а також захопили міста Білий, Торопець (обидва міста нині Тверської обл., РФ) і Дорогобуж (нині місто Смоленської обл., РФ), однак утримати їх не змогли. Після цього воєн. дії припинилися. 8 жовтня 1508 в Москві було підписано "Вічний мир". Згідно з його умовами, Москва повертала Литві шість волостей, що були в останньої відібрані, і відпускала полонених, захоплених у цій та попередній війнах. Литва, у свою чергу, визнавала завоювання покійного вел. кн. моск. Івана III Васильовича. Крім того, було домовлено, що ні Вільно, ні Москва не будуть вступати у військ. союзи з Кримським ханатом. Угода була ратифікована королем польс. і вел. кн. литов. Сигізмундом I у Вільно в січні 1509. Видати Литві кн. М.Глинського і його спільників Василій III Іванович відмовився. |