Бібліографічне посилання: Черкас Б.В. ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1512–1522 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Litovsko_moskovska_viyna_1512_1522 (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1512–1522. У двох попередніх війнах (див. Литовсько-московська війна 1500–1503 і Литовсько-московська війна 1507–1508) Великому князівству Московському так і не вдалося реалізувати ідею повернення собі всієї "давньоруської спадщини" – земель Смоленщини, Полоччини і Київщини. Не змирилося з результатами цих війн – втратою деяких своїх сх. земель – і Велике князівство Литовське. Наприкінці 1512 між обома д-вами спалахнула нова – т. зв. третя – війна. Приводом до неї стали литовсько-крим. переговори і напад кримців у травні 1512 на Верхнєокські князівства (див. Верховські князі). Моск. уряд звинуватив литовців у нацьковуванні на моск. землі татар й у листопаді цього ж року спорядив похід свого війська на Полоцьк (нині місто Вітебської обл., Білорусь) і Смоленськ (нині місто в РФ). Невдовзі війська з-під Полоцька були відведені, біля Смоленська вони стояли до березня 1513, після чого облога була знята.

У червні 1513 моск. війська розпочали наступ одразу на 4-х напрямках з метою захоплення Смоленська, Полоцька, Вітебська і Орші (обидва останні нині міста Вітебської обл., Білорусь). Бої продовжувалися до листопада і закінчилися для Москви безрезультатно.

Наприкінці травня 1514 моск. війська розпочали третій наступ на Смоленськ. Незважаючи на успішну оборону міста, частина місц. аристократії і духовенства перейшла на бік Москви, що й привело до капітуляції Смоленська 31 липня 1514. Незабаром моск. полки захопили Мстиславль, Кричев (нині обидва міста Могильовської обл.) і Дубровно (нині місто Вітебської обл., усі в Білорусі). Проте розвинути успіх моск. стороні не вдалося. 8 вересня 1514 під Оршею литов. військо (30 тис. осіб, під командою кн. К.Острозького) розгромило моск. військо (40 тис. вояків, під командою кн. І.Челядніна; див. Оршанська битва 1514). Незабаром Литві вдалося повернути Мстиславль, Кричев та Дубровно. Тоді ж литовці разом із кримцями здійснили кілька нападів на Сіверщину. Однак Смоленськ залишився за моск. стороною.

На поч. 1515 литовці повторили спільно з кримцями напад на Сіверські землі. Пізніше моск. полки ходили під Рославль (нині місто Смоленської обл., РФ), Полоцьк, Вітебськ і Мстиславль, а литовці діяли під Великими Луками (нині місто Псковської обл., РФ).

У вересні 1517 в Москві розпочалися мирні переговори. Проте вони не припинили воєн. дій. У жовтні литов. військо здійснило невдалу спробу захопити Опочку (нині місто Псковської обл., РФ).

Улітку 1518 моск. кер-во спробувало відновити широкомасштабні воєнні дії проти Литви. Його війська атакували Полоцьк, Вітебськ, Слуцьк. Однак перемога була за литовцями. Наступного року Москва повторила наступ більшими силами. Із Пскова (нині місто в РФ), Смоленська і Стародуба її полки атакували Полоцьк, Вітебськ, Оршу, Могильов, Мінськ (нині столиця Білорусі), Крево (нині село), Ошмяни (нині місто, обидва в Гродненській обл.), Молодечно (нині місто Мінської обл., усі в Білорусі). У лютому 1520 моск. війська повторили напад на Полоцьк і Вітебськ.

2 вересня 1520 в Москві було підписано перемир'я на півроку, а 25 грудня 1522 встановлено нове перемир'я на п'ять років. Згідно з ним Смоленськ залишився за моск. стороною.

Обміняти полонених вел. кн. моск. Василій III Іванович відмовився.