ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1534–1537

  Бібліографічне посилання: Черкас Б.В. ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1534–1537 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Litovsko_moskovska_viyna_1534_1537 (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1534–1537

ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1534–1537. Незадоволення Великого князівства Литовського і Великого князівства Московського результатами попередньої війни (див. Литовсько-московська війна 1512–1522) обумовило черговий збройний конфлікт між ними (в історіографії він також називається "Стародубською війною").

Фактично воєн. дії між д-вами після попередньої війни не припинялися. Проте тривалий час центр. уряди були неготові до нового масштабного протистояння й кілька разів підписували перемирні угоди: 25 грудня 1522 – на п'ять років, 25 грудня 1526 – на шість років, 24 березня 1532 – на рік. Водночас від поч. 1530-х рр. вел. кн. моск. Василій III Іванович став зосереджувати війська на Смоленщині і Сіверщині. З Кримським ханатом і Молдавським князівством було укладено наступальний протилитов. (і протипольс.) союз, і крим. військо вторглося на Київщину й обложило Черкаси. Проте смерть Василія III Івановича на початку грудня 1533 і усобиці при моск. дворі змінили політичну ситуацію. Сподіваючись на ослаблення моск. влади, литов. можновладці 15 лютого 1534 на віленському сеймі вирішили розпочати військ. наступ на Велике князівство Московське.

Воєнні дії вели як власні війська воюючих сторін, так і крим. чамбули (чамбул – загін кінноти для набігу). Найбільшими військ. акціями були: напади в серпні і вересні 1534 литов. загонів кн. О.Вишневецького, А.Немировича і О.Дашковича на Смоленщину і Сіверщину; рейд взимку 1534–35 моск. війська на чолі з кн. І.Овчиною-Телепневим-Оболенським у центр. райони ВКЛ, буд-во моск. силами на литов. території фортеці Іван-город-на-Себежі (Себеж; нині місто Псковської обл., РФ) і успішна її оборона від литов. війська А.Немировича 1536; захоплення в липні–серпні 1536 литовцями Гомеля (нині місто в Білорусі), Почепа, Радогощі (нині село; обидва Брянської обл., РФ) і Стародуба, що стало фіналом війни.

25 грудня 1536 в Москві розпочалися мирні переговори, які закінчилися підписанням 18 лютого 1537 5-річного перемир'я (набуло сили 25 березня 1537). За умовами угоди за Великим князівством Моск. залишався Себеж, а до ВКЛ переходив Гомель. Договір було ратифіковано королем польс. і вел. кн. литов. Сигізмундом І Старим 27 червня 1537 в м. Краків.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Похлебкин В.В. Внешняя политика Руси, России и СССР за 1000 лет в именах, датах, фактах: Справочник. М., 1995
  2. Кром М.М. Стародубская война (1534–1537 гг.). В кн.: Очерки феодальной России, вып. 3. М., 1999
  3. Черкас Б. Україна в політичних відносинах Великого князівства Литовського з Кримським ханатом (1515–1540). К., 2006.

Посилання:
  • ЧЕРКАСИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ДАШКЕВИЧ ОСТАФІЙ
  • КРАКІВ
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1512–1522
  • МОЛДАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • МОСКВА
  • СТАРОДУБ, МІСТО БРЯНСЬКОЇ ОБЛ.
  • СИГІЗМУНД I СТАРИЙ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО МОСКОВСЬКЕ

  • Пов'язані терміни:
  • СТАРОДУБ, МІСТО БРЯНСЬКОЇ ОБЛ.
  • СИГІЗМУНД I СТАРИЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)