Бібліографічне посилання: Корвін-Піотровський О.Г., Мацкевий Л.Г. ЛІЙЧАСТОГО ПОСУДУ КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Liychastogo_posudu_k_ra (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛІЙЧАСТОГО ПОСУДУ КУЛЬТУРА – одна з археологічних культур 4 тис. до н. е. На думку фахівців, є одним із наймасштабніших явищ Пн. та Центр. Європи. Її ареал визначається від пд. Швеції до волин. земель в Україні. Сформувалася на основі кількох археол. к-р, зокрема полгарської, лендельської (див. Лендель) та галицької.

На теренах України – на Галичині й Волині (сх. ареал розповсюдження к-ри) – виявлено до 50-ти поселень (найбільш досліджені Зимне, Малі Грибовичі, Тростянець, Лежниця, Винники). У більшості з них переважає висока топографія на мисах. Є, однак, і поселення на схилах і на берегах річок. Відомі також поселення, укріплені валами й ровами. Забудова складалася з наземних жител із заглибленою частиною. Плетені стіни обмащували глиною. Заглиблені частини мали іноді обпалене дно, імовірно, для зберігання зерна. У житлах знайдено округлі глинобитні печі на дерев'яному каркасі.

Госп-во було комплексним, землеробсько-скотарським, орним. На одній зі знайдених посудин – зображення чотириколісного воза, є знахідки глиняних моделей колісного транспорту. Посуд – ліпний, з домішками піску й шамоту в глиняному тісті та з підлощеною поверхнею. Характерною особливістю посудин є лійчасте оформлення вінець, саме це і дало назву к-рі. Розтрубні вінця та плічка декоровані заглибленим візерунком (насічки, лунки, відбитки зубчастого штампу та мотузки). Переважають ялинкові композиції, валики на шийці, наліпи у вигляді літер "Μ" та "Λ". Виробів з міді небагато, а їхній асортимент обмежений пласкими клиноподібними сокирами та прикрасами. Гол. матеріалом для виготовлення знарядь праці були кремінь і камінь (вкладні серпів на довгих платівках, вістря, проколки, свердла, клинцеві сокири, долота, вістря до стріл). Знайдено мотики з кістки та рогу.

Поховальний ритуал різноманітний – відомі як підкурганні, так і ґрунтові поховання, більша кількість з них – випростані, менша – із застосуванням обряду кремації.

Пам'ятки Л.п.к. синхронізуються з періодом завершення розвинутого трипілля (С-I; див. Трипільська культура). Імпортні трипільський посуд та жін. статуетки знайдено на базових поселеннях Л.п.к., а лійчастий посуд – серед матеріалів трипільських поселень.

Носії Л.п.к. поступово витіснили трипільців з Верхньої Наддністрянщини.