Бібліографічне посилання: Томазов В.В. ЛОБИСЕВИЧІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lobisevychi_rid (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛОБИСЕВИЧІ – козацько-старшинський (згодом – дворянський) рід міщанського походження. Засновником роду був Филон Корнійович Лобасов (Коновал; серед. – 2-га пол. 17 ст.) – міщанин та обиватель погарський. Його нащадки обіймали посади значкових товаришів Стародубського полку. Один із правнуків – Кирило Кирилович (р. н. невід. – п. 1757) – був стародубським полковим писарем (1754–56) та суддею (1756–57), другий – Павло Кирилович (бл. 1723 – до 1780) – стародубським полковим осавулом (1755–64), а третій – Опанас Кирилович (див. О.Лобисевич; бл. 1732 – 1805) – став письменником, держ. і громад. діячем. Серед синів Павла Кириловича найбільш відомі: Степан Павлович (бл. 1755 – після 1796) – директор нар. уч-щ Орловської губ. (1790-ті рр.), поет, перекладач; Петро Павлович (бл. 1765 – 1816) – радник 1-го департаменту Черніг. ген. суду (1800-ті рр.), письменник, автор книги "Новыя басни и сказки в стихах" (С.-Петербург, 1816); Григорій Павлович старший (бл. 1773 – бл. 1850) – генерал-лейтенант (1846), інспектор Чорномор. флоту та член Заг. присутствія Чорномор. інтендантства (з 1846), а серед онуків – Іван Петрович (1798 – бл. 1870) – генерал-лейтенант (1865), нач. артилерії гарнізонів Оренбурзького округу (1858–65), учасник російсько-турецької війни 1828–1829. Син Опанаса Кириловича – Василь Опанасович (1775–1816) – став надвірним радником, маршалком Новгород-Сіверського пов., писав поезії.

Рід внесений до 2-ї частини Родовідної книги Черніг. губернії.