Бібліографічне посилання: Федорова Л.Д.
ЛОХВИЦЬКИЙ Кіндрат Андрійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lokhvitsky_K_A (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
ЛОХВИЦЬКИЙ КІНДРАТ АНДРІЙОВИЧ
ЛОХВИЦЬКИЙ Кіндрат Андрійович (1770–23(11).09.1849) – археолог, пам'яткознавець, музейний діяч. Після того, як залишився сиротою, був узятий на виховання професором історії та словесності Х.Чеботарьовим (1746–1815; від 1804 – ректор Моск. ун-ту). 1790–1823 служив у держ. установах Російської імперії: спочатку – в Експедиції держ. рахунків, потім – в Адміралтейській і Військ. колегіях. 1816 мав чин статського радника. Після виходу у відставку з 1824 жив у Києві, започаткував систематичні археол. дослідження в істор. частині міста, атрибуцію, вивчення і збереження знайдених матеріалів. Досліджував залишки Десятинної церкви (1824), Золотих воріт (1832), Ірининської церкви й невід. храму, який вважав Іллінською церквою (1833), некрополь поряд з Ірининською церквою, спостерігав за роботами з укріплення та консервації Золотих воріт. Вів щоденники розкопок (збереглися записи 1832–33). Укомплектував першу збірку археол. матеріалів про особливості буд-ва і арх-ри столиці Київської Русі, про розвиток ремесел і побут її мешканців. Передав ці матеріали київ. Ун-ту св. Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка) в день його відкриття, а також подарував йому власну колекцію мінералів. Від 1834 – чиновник з особливих доручень при київ. військ., подільському і волин. генерал-губернаторові. Брав участь в екон. житті Києва, в організації боротьби з епідемією холери. 1835–37 – член першого в місті наук. істор. т-ва – Тимчасового к-ту для дослідження старожитностей у Києві. Став фундатором і першим зав. музею київ. старожитностей при Київ. ун-ті (1836–37; це була перша музейна установа в Києві). П. у м. Київ. Дж.: Державний архів Києва, ф. 299, оп. 1, спр. 1, 3, 6; Державний архів Київської області, ф. 2, оп. 2, спр. 6496; Центральний державний історичний архів України в Києві, ф. 707, оп. 3, спр. 113; Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського НАН України, ф. II, спр. 22 941, 22 943, 22 953. |
дата публікації: 2009 р.
Література: - Евгений. О древностях, найденных в Киеве. "Записки и труды Общества истории и древностей российских", 1826, ч. 3
- Музей древностей: Записка проф. В.Б. Антоновича. В кн.: Историко-статистические записки об ученых и учебно-вспомогательных учреждениях Императорского университета св. Владимира (1834–1884). К., 1884
- Федорова Л. Перший музей Києва. "Київська старовина", 1992, № 3
- Дневник Кондрата Лохвицкого. В кн.: Киевский альбом. Исторический альманах, вип. 2. К., 2002
- Ананьева Т. "Журналы и дела" Кондрата Лохвицкого: testis classicus в мифологическом пространстве. В кн.: Там само, вип. 3. К., 2004
- Вип. 6. K., 2009
- Кондрат Лохвицкий. Журналы и дела по раскрытиям древностей в Киеве. Там само, вип. 5. К., 2007
- Вип. 6. K., 2009.
|