 Бібліографічне посилання: Горобець В.М.
ЛОМИКОВСЬКИЙ Іван Васильович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lomikovsky_I_V (останній перегляд: 18.03.2022)
 Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
ЛОМИКОВСЬКИЙ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
ЛОМИКОВСЬКИЙ Іван Васильович (1654–1714) – військ. і держ. діяч України, генеральний обозний (1707–14), сподвижник І.Мазепи. Н. на Волині, освіту здобув, очевидно, у Київ. колегіумі (див. Києво-Могилянська академія). Службу в козац. війську розпочав у гетьмана М.Ханенка як канцелярист. Після зречення М.Ханенком гетьманства в серед. 1670-х рр. переселився в Лівобережну Україну, служив гетьман. дворянином (див. Дворянин господарський) в І.Самойловича. 1680 отримав звання військового товариша. 1688 став членом Генерального військового суду. 1689 посів уряд генерального хорунжого, пожалуваний рос. царем Петром І почесним званням стольника. 1690 за дорученням гетьмана І.Мазепи виконував обов'язки гетьмана наказного. 1692 обійняв уряд генерального осавула, а 1707, після смерті В.Борзаківського, – ген. обозного. За військ. та держ. службу одержав від гетьмана земельні пожалування в Стародубському полку та Чернігівському полку. На поч. 18 ст. очолив старшинське угруповання, яке виступало за розрив з Рос. д-вою. Згідно з повідомленнями деяких джерел, мав певний вплив на прийняття І.Мазепою рішення про розрив з Москвою. Восени 1708 за дорученням гетьмана першим із вищих укр. урядовців відвідав ставку швед. короля Карла ХІІ з метою узгодження питання про об'єднання укр. та швед. армій. Після Полтавської битви 1709 разом із синами Іллею та Михайлом емігрував до Молдови. Входив до гетьман. уряду П.Орлика як ген. обозний. Перед 1714 разом з Г.Герциком та І.Максимовичем, за посередництвом єрусалимського патріарха, увійшов у контакт із рос. представниками з метою повернення в Україну. П. не пізніше 1714, імовірно в Яссах (нині місто в Румунії). |
дата публікації: 2009 р.
Література: - Костомаров Н.И. Мазепа и мазепинцы. СПб., 1885
- Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 3. К., 1912
- Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. Нью-Йорк–Париж–Торонто, 1960
- Субтельний О. Мазепинці: Український сепаратизм на початку ХVIII століття. К., 1994
- Панашенко В.В. Соціальна еліта Гетьманщини (друга половина ХVII–ХVIII ст.). К., 1995.
|
