Бібліографічне посилання: Горобець В.М.
ЛОМИКОВСЬКІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lomykovski_rid (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
ЛОМИКОВСЬКІ
ЛОМИКОВСЬКІ – козацько-старшинський рід Гетьманщини, вихідці з Волині. Найбільш відомим його представником був держ. діяч мазепинської доби, генеральний обозний Іван Васильович (див. І.Ломиковський). Від шлюбу з донькою генерального писаря Карпа Мокрієвича Марією мав синів Івана, Володимира, Іллю та Михайла. Іван – знатний військ. товариш, згодом – бунчуковий товариш (1724–30), за гетьманства Д.Апостола – господар Гадяцького замку, що належав гетьманові. Одружений з Тетяною Апостол, донькою гетьмана. Володимир після поразки швед. армії та козаків гетьмана І.Мазепи в Полтавській битві 1709 супроводжував батька до Молдови. Спочатку мешкав у Яссах (нині місто в Румунії), згодом перебрався до Туреччини, одружився там і осів на постійне проживання. Ілля та Михайло також супроводжували батька в еміграцію, однак наприкінці літа 1714 повернулися в Україну, звідки були вивезені на поселення до Москви. Прямим нащадком цієї козацько-старшинської родини був відомий агроном, етнограф і громад. діяч 1-ї пол. 19 ст. Василь Якович (див. В.Ломиковський). |