Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П. ЛОПАТИНСЬКА Філомена Миколаївна [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lopatinska_F_M (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛОПАТИНСЬКА Філомена Миколаївна (дівоче прізв. Кравчук; 1873, за іншими джерелами, 1874 –26.03.1940) – драм. актриса, співачка (сопрано), дружина театрального актора і режисера, письменника Л.Лопатинського (1868–1914; загинув на полі бою в Першій світовій війні). Н. в м. Чернівці в сім'ї дрібного урядовця. Співала в аматорському хорі при місц. Нар. домі, 1890 вступила до мандрівного театру т-ва "Руська бесіда" , дебютувала в ролі Оксани ("Різдвяна ніч" М.В.Лисенка), грала в драмах та оперетах. Отримала муз. освіту у Львів. консерваторії (1904), у класах проф. В.Баронча і В.Висоцького. Від 1896 (і до 1914 з перервами) співала в польс. (Львів) та нім. (Чернівці) операх. 1907 у Львові, а в наступні роки у Варшаві на фірмі "Зонофон" були записані на платівки деякі її виступи (зокрема, фрагменти із "Запорожця за Дунаєм" та дует зі своїм чоловіком – Л.Лопатинським – у творі М.Лисенка "Коли розлучаються двоє"). Від 1908 до 1914 щорічно гастролювала на Буковині. У квітні 1910 в ролі Палажки була партнеркою Л.Курбаса у виставі "Ніч під Івана Купала" М.Старицького (Львів, театр при аматорському гуртку т-ва "Сокіл" ). 1915–16 виступала в "Тернопільських театральних вечорах" Л.Курбаса, з 1916 – у Т-ві укр. акторів (Львів). 1918 співала в Харкові. Від 1919 працювала у мандрівній трупі В.Коссака, Укр. театрі К.Рубчакової (Чернівці) та в ін. західноукр. мистецьких колективах. Грала в драмах, комедіях, оперетах, однак, на думку фахівців, її покликанням була опера (тогочасна преса порівнювала співачку з Аделіною Патті). До її репертуару входило понад 40 партій світ. і укр. оперної класики, укр. і польс. нар. пісні, солоспіви М.Лисенка, С.Людкевича, Я.Ярославенка, В.Заремби, А.Вахнянина, С.Гулака-Артемовського та ін. Була першою виконавицею партії Тетяни ("Євгеній Онєгін" П.Чайковського) на укр. сцені. Брала участь в укр. святах на честь І.Котляревського, Т.Шевченка, М.Шашкевича, Ю.Федьковича, М.Лисенка. Останнім її виступом у Галичині була партія Одарки ("Запорожець за Дунаєм" С.Гулака-Артемовського) в "Людовому театрі" (Львів, реж. В.Блавацький). Через прогресуючу глухоту залишила сцену. У 1920-х рр. переїхала в УСРР до сина – режисера театрів (зокрема з 1922 театру "Березіль" ) і кіно (з 1926) Фауста Лопатинського (1899–1937), жила разом із ним спочатку в Харкові, а згодом – в Одесі. Після страти сина (за "контрреволюційну діяльність") деякий час жила в Києві на утриманні А.Бучми – давнього друга і колеги, 1939 повернулася до Одеси.

П. в будинку для старих інтелігентів у м. Одеса. Могила не збереглася.

Про неї згадують у мемуарах В.Блавацький, Й.Гірняк, О.Мишуга та ін. митці.