Бібліографічне посилання: Наулко В.І. ЛОЗИНСЬКИЙ Йосип Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lozinsky_Y_I (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛОЗИНСЬКИЙ Йосип Іванович (псевдоніми і криптоніми – І. Л.; Л.; Л. из-над Скла; Л-скій; Л. из Перемышльского; Самоук Гриць; Ruthene; 20.12.1807–11.08.1889; за ін. даними, 30.07. 1889) – етнограф, мовознавець і публіцист. Н., за деякими даними, в с. Гурку біля Перемишля (нині м. Пшемисль, Польща), за іншими – в с. Вірко (нині с. Ничко Жешувського воєводства в Польщі) в сім'ї священика. Закінчив перемишльську г-зію і Львів. духовну семінарію (1831). Працював священиком у с. Радохинці (нині село Мостиського р-ну Львів. обл.), зібрав там значний фольклорно-етногр. матеріал. На його основі та із залученням матеріалів широкого кола дописувачів підготував і 1835 опублікував у Перемишлі латинкою (рукопис, однак, був підготовлений кирилицею) працю "Ruskoje wesile" (це був перший і, на думку дослідників, найповніший опис укр. весілля з обрядовими піснями). У ній описано осн. етапи весільного церемоніалу, його складові, обрядові та магічні дійства. Наведено відомості про весільну обрядовість ін. регіонів. Порівняння зроблено у широкому загальноукр. і східнослов'ян. контексті. Починаючи з 1834 (цього року опублікував статтю "Про запровадження польської абетки в руську писемність"), пропагував запровадження в укр. писемність Галичини латинки замість кирилиці. Це викликало опір і критику з боку укр. інтелігенції, зокрема М.Шашкевича, Й.Левицького та ін., й спричинило т. зв. азбучну війну в Галичині (див. "Азбучна війна" 1859).

1837 склав буквар укр. мови зі значними елементами фонетичного правопису. Відстоював думку, що літ. мова має ґрунтуватися на народній. 1846 оприлюднив граматику живої української мови (вийшла друком у Перемишлі, нині м. Пшемисль, Польща, під назвою "Grammatika jęzika ruskiego (maloruskiego)"; вважалася найкращою на той час).

Після 1848 відійшов від ідеї запровадження в укр. правопис латинки і вже в ході "Азбучної війни" 1859 почав виступати проти неї. У своїх висловлюваннях став близьким до "москвофілів".

Працював на ниві шкільництва.

П. у м. Яворів.