Бібліографічне посилання: Курило В.С. ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lugansky_Natsionalny_universytet (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка (ЛНУ; з 1923 до 1934 – Донец. ін-т нар. освіти; з 1934 до 1998 – Луган. держ. пед. ін-т; з 1998 до 2008 – Луган. пед. ун-т). Днем заснування вважається 1 березня 1921 (тоді були відкриті губернські вищі пед. курси, на базі яких через два роки створено ін-т). 1939 Луган. держ. пед. ін-ту присвоєно ім'я Тараса Шевченка, 2003 Луган. пед. ун-ту надано статус національного. 2008 розпорядженням КМ України від 28 березня та наказом Мін-ва освіти й науки України від 25 квітня Луган. нац. пед. ун-т реорганізовано в Л.н.у. (згідно з указом Президента України від 11 квітня 2008 за ун-том збережено статус національного). На поч. 21 ст. навч. процес в ун-ті забезпечували понад 1 тис. педагогів, серед них 52 академіки (НАН України та ін. академій). Тут діяли: 5 філій ін-тів Національної академії наук України (Ін-ту прикладної математики і механіки, Донец. фізико-тех. ін-ту, Ін-ту економіки пром-сті, Ін-ту археології, Ін-ту літератури ім. Тараса Шевченка) та філія Академії пед. наук України; 9 н.-д. центрів; 6 н.-д. лабораторій. Від 2002 функціонує від-ня Міжнар. академії наук пед. освіти.

У 1920–30-ті рр. тут виникла наук. школа з вітчизн. історії. Вагомий внесок у дослідження археології України, історії стародавнього Донбасу зробив, зокрема, С.Локтюшев (1878–1943). Проблеми середньовічної історії України досліджували Н.Мірза-Авак'янц і Ю.Сапожников, процеси розвитку укр. сусп-ва кінця 19 – поч. 20 ст. – проф. історії С.Г.Грушевський. У повоєнні роки сформувалася школа проф. М.Гончаренка (1912–97; був провідним спеціалістом з історії рад. Донбасу). У 1960-ті рр. виникла школа К.Красильникова (він сам та його учні здійснили паспортизацію і картографування усієї території на відстані понад 50 км від річки Сіверський Донець (прит. Дону), виявили понад 3,5 тис. археол. знахідок, які датуються від мустьєрської доби (див. Мустьєр) до часів козацтва; нині в ун-ті діє Східноукр. філіал ін-ту археології НАН України). У 1980-х рр. під кер-вом проф. А.Климова почалося дослідження проблем соціально-екон. і політ. розвитку Донбасу в 20 ст. Ним та його учнями створені численні праці з історії робітн. молоді Донбасу в 1920–30-ті рр., повсякденного життя робітників та інтелігенції.

На кафедрі всесвітньої історії та міжнар. відносин склалися дві школи сходознавчого напряму. Одну з них – школу істор. арабістики – очолив проф. В.Бейліс. Представники цієї школи досліджують, зокрема: відомості араб. географів кінця 9 – 1-ї пол. 10 ст. про країни і народи Зх., Центр. і Пд.-Сх. Європи (В.Крюков); араб. біографічні словники як першоджерела з історії ісламу 7–13 ст. (З.Саїдов). Представник школи С.Маркарян опублікував монографію "Сельджуки в Ірані ХI сторіччя" (Саратов, 1991). Друга школа гуртується навколо кафедри всесвітньої історії та міжнар. відносин і відкритого 2001 Н.-д. центру ім. В.Бейліса "Схід–Захід: теорія та історія міжцивілізаційних взаємовідносин". Її очолює фахівець з історії міжнар. відносин та зовн. політики М.Бур'ян.

2006 Луган. нац. пед. ун-т нагороджено Золотою медаллю 9-ї Міжнар. виставки навч. закладів у номінації "Упровадження нових форм організації навчально-виховного процесу".

2009 ЛНУ відзначено золотою медаллю виставки "Сучасна освіта в Україні – 2009" у номінації: "Інтеграція науки і освіти – необхідна умова підвищення якості підготовки фахівців у вищих навчальних закладах", а також присвоєно звання "Лідер у створенні сучасних засобів навчання".