Бібліографічне посилання: Осташко Т.С. ЛУКАСЕВИЧ Євмен [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lukasevich_Evmen (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛУКАСЕВИЧ Євмен (26.12.1871 –20.12.1929) – громад. діяч, видавець, дипломат. Н. в м-ку Біла Чортківського округу Галичини (нині село Чортківського р-ну Терноп. обл.). Деякий час навч. у Львові та Відні. Здобув мед. освіту в Цюрихському ун-ті (Швейцарія). 1905 у Харкові отримав підтвердження чинності в Російській імперії свого диплома про лікарську освіту. Відтоді став жити у Києві, працював терапевтом та епідеміологом. Був членом Українського наукового товариства. 1917 на 1-му Крайовому лікарсько-санітарному з'їзді обраний заст. голови Всеукр. спілки укр. лікарів і редактором ж. "Українські медичні вісті" (засновник видання – О.Корчак-Чепурківський). У квітні 1918 на установчому з'їзді Укр. Червоного Хреста обраний його співголовою (разом з Б.Матюшенком і В.Наливайком). Деякий час був дир. Департаменту охорони здоров'я УНР. Наприкінці 1918 – на поч. 1919 очолював надзвичайну дипломатичну місію Української Держави (згодом – Української Народної Республіки) у Берні (Швейцарія), доклав чимало зусиль для визнання України країнами Антанти. У 1920-х рр. – міністр закордонних справ Державного центру УНР на еміграції. Жив у Варшаві, займався приватною лікарською справою. Одночасно співпрацював з газ. "Українська трибуна" (друкувалася у Варшаві з 1921), розробляв укр. мед. термінологію. 1926 вийшов друком складений ним "Анатомічний словник".

П. у м. Варшава.