Бібліографічне посилання: Сінкевич Н. ЛУЦЬКИЙ ДОМІНІКАНСЬКИЙ МОНАСТИР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lutsky_dominikansky_monastyr (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛУЦЬКИЙ ДОМІНІКАНСЬКИЙ МОНАСТИР, Луцький монастир Внебовзяття Богородиці оо. Домінікан – осідок домініканського ордену на території Волині. Перші відомості про домінікан у Луцьку датуються 3-ю чв. 14 ст. 1390 король польс. і вел. кн. литов. Владислав II Ягайло, а 1393 вел. кн. литов. Вітовт надали монастирю земельні володіння. Від 1619 при монастирі діяв новіціат (місце навчання і постригу майбутніх ченців), а з 1694 – орденська школа університетського рівня. Л.д.м. був одним з найбільш населених у Польс. домініканській провінції – у 18 ст. кількість ченців у його стінах сягала до 50 осіб. При монастирі діяли школа для світських осіб, друкарня, шпиталь. 1749 найбільша святиня луцьких домінікан – чудотворна ікона Богородиці – була коронована. 1850 Л.д.м. закритий царськими властями.

Нині у колишніх приміщеннях монастиря розташована Волинська духовна семінарія УПЦ (МП).