Бібліографічне посилання: Клочко В.I. ЛУЖИЦЬКА КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Luzhytska_k_ra (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛУЖИЦЬКА КУЛЬТУРА – археологічна культура. Існувала в 14–3 ст. до н. е. Назва походить від історично-геогр. області Лужиці на пн. сх. Німеччини (тут уперше були знайдені поселення і могильники, що згодом стали вважатися типовими для цієї археол. к-ри). Характерні для неї пам'ятки (у т. ч. скарби бронз. речей) знайдено на значній за площею території, її пд. межею є землі Середньої Чехії і Моравії, пн. – Балт. море, зх. – р. Ельба, сх. – зх. райони Білорусі і України. На території України такого типу пам'ятки поширені від верхньої і середньої течії Зх. Бугу (прит. Вісли) на схід до р. Горинь (прит. Прип'яті, бас. Дніпра). Головними з них є: Ульвівок, Тяглів, Рованці. Найдавніші з пам'яток – найбільш західні – датуються кін. 2 тис. до н. е. Окремі прояви цієї к-ри на пам'ятках чорнолiської культури доходять на сх. аж до Полтавщини. Найдовше Л.к. існувала на землях Польщі (до 4–3 ст. до н. е.). Госп-во лужицьких племен базувалося на орному землеробстві та придомному скотарстві. Носії цієї к-ри мали неукріплені поселення та городища, розвинену кольорову, а з початку залізного віку – і чорну металургію. Поховальний обряд – тiлоспалення із захороненням решток кісток в урнах, переважно в безкурганних могильниках (т. зв. поля поховань). На думку дослідників, основу ідеологічних уявлень носіїв Л.к. складали солярні культи. Питання про етнічну належність носіїв цієї к-ри дискутується – зокрема, згідно з деякими версіями, вони були праслов'янами, за ін. припущеннями – кельтами, за однією з гіпотез – германцями.

Вважається, що Л.к. генетично пов'язана з тшинецькою к-рою тшинецько-комарівської історико-культурної спільності та з унетицькою к-рою, а сама еволюціонувала в пшеворську культуру.