Бібліографічне посилання: Ісаєвич Я.Д. ЛЬВІВСЬКА ІСТОРИЧНА ШКОЛА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lvivska_istorychna_shkola (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЬВІВСЬКА ІСТОРИЧНА ШКОЛА – умовна назва групи польс. істориків, які працювали в останній чв. 19 – на поч. 20 ст. у Львові й об'єднувалися навколо Товариства історичного у Львові та його органу "Kwartalnik Historyczny". Серед них були, зокрема, К.Ліске, Т.Войцеховський, О.-М.Бальцер, Л.Фінкель. На відміну від краківської істор. школи та варшавської історичної школи представники Л.і.ш. не мали чітко вираженої спільної ідеологічної платформи, уникали синтетичних концепцій про заг. хід істор. процесу. Велику увагу приділяли застосуванню в дослідженнях середньовічної історії Польщі методів джерелознавчого аналізу, розроблених нім. позитивістською (див. Позитивізм в історичній науці) медієвістикою. Деякі праці представників цієї школи (А.Прохаска, Ф.Паппе та ін.) були присвячені окремим питанням історії українського народу. Усі вони написані переважно в дусі ідеалізації політики польс. шляхти.