Бібліографічне посилання: Малюта О.В. ЛЬВІВСЬКЕ ТОВАРИСТВО "ПРОСВІТА" [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lvivske_tovaristvo_Prosvita (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЬВІВСЬКЕ ТОВАРИСТВО "ПРОСВІТА" – громад. орг-ція, заснована в січні 1868 у Львові представниками народовської течії (див. Народовці) як координаційний центр просвітницького руху в західноукр. землях. Була першою орг-цією, що діяла на нац. принципах в укр. землях (див. Просвіти; з часом такі т-ва українці почали створювати в Російській імперії, США, Канаді, Бразилії, Аргентині та ін. країнах). Заснування орг-ції стало можливим після прийняття 1867 в Австро-Угорщині "Закону про товариства", що унормував процедуру створення та визначив правові засади діяльності громад. інституцій. Написання проекту статуту т-ва взяв на себе конституюючий к-т. Його головою став А.Вахнянин, членами – О.Борковський, М.Коссак, Ом.Огоновський, О.Партицький, Ю.Романчук, А.Січинський, К.Сушкевич. Статут зареєстрований МВС Австрійс. імперії 2 вересня 1868. Перші заг. збори орг-ції відбулися 8 грудня 1868. На них були присутні 65 осіб. Збори обрали керівний орган т-ва – Виділ (з 1891 – Гол. виділ).

У різні періоди існування т-ва змінювалися пріоритети його діяльності, це відображено в його статутах. Їх було 6 (прийняті: 2 вересня 1868, 16 грудня 1870, 14 жовтня 1876, 18 серпня 1891, 17 січня 1913, 2 травня 1924). Згідно з 1-м статутом, діяльність т-ва мала науково-освіт. характер (обмеженість кількості членів т-ва зумовлював високий вступний – 4 корони – та щомісячний – 1,04 корони – внесок), у 2-му статуті більше уваги надавалося освіт. та видавничій роботі (знижено вступні внески до 2 корон, а щомісячні – до 0,5 корони); у 4-му статуті розширено засади екон. діяльності т-ва й затверджено 3-ступеневу структуру його організації: Централя у Львові – філії у повітах – читальні; у 6-му статуті було вилучено питання екон. діяльності.

З часом розгорнута т-вом наук. діяльність стала основною у роботі заснованого Літ. т-ва ім. Шевченка (з 1892 – Наукове товариство імені Шевченка). Опіку над шкільництвом перебрало на себе "Руське товариство педагогічне" (засноване 6 серпня 1881). 1910 частина повноважень "Просвіти" в екон. ділянці перейшла до "Сільського господаря".

Кер-во т-вом здійснювали: А.Вахнянин (1868–70), Ю.Лаврівський (1870–73), В.Федорович (1873–77), Ом.Огоновський (1877–94), Ю.Романчук (1896–1906), Є.Олесницький (1906), П.Огоновський (1906–10), І.Кивелюк (1910–22), І.Брик (1922–23), М.Галущинський (1923–31), І.Брик (1932–39), Ю.Дзерович (1939). Секретарями були: В.Білецький, Г.Врецьона, Р.Дудинський, О.Калитовський, К.Левицький, К.Паньківський, Ю.Романчук, О.Ярема.

Від 1868–75 і до 1935 кількість дійсних членів т-ва коливалась від 442 осіб до 31,1 тис. (у цей період особовий склад членів т-ва постійно змінювався, наскрізного обліку – централею і читальнями – членів т-ва не велося). На 1928 почесними членами "Просвіти" було обрано 69 осіб. Серед них: В.Антонович, Ол.Барвінський, В.М.Гнатюк, М.Грушевський, П.Житецький, М.В.Лисенко, Ом.Огоновський, П.Огоновський, О.Партицький, М.Старицький, В.Тарновський, Ю.Федькович, І.Франко, Є.Чикаленко.

Одним з перших починань т-ва стало заснування власної наук. б-ки з читальнею (1869) та видання "Читанки для сільських людей" під назвою "Зоря" (тираж 2 тис. прим.). Через рік створено комісію з підготовки книжок для середніх шкіл. Через 2 роки (1871) т-во відкрило школу "читання і письма руського для службовців" – листонош і перевізників, тоді ж заклало музей (згодом частину його фондів, а також частину архіву "Просвіти" було передано Нац. музею ім. Андрея Шептицького – від 1913 цей музей був у віданні окремої кураторії, до якої увійшов голова "Просвіти"; див. Національний музей у Львові; решту фондів та архіву було передано до Музею Наукового товариства ім. Шевченка).

У січні 1871 члени "Просвіти" брали участь у налагодженні стосунків між течіями різного політ. спрямування – народовців та москвофілів (див. Москвофільство). Цього ж року "Просвіта" почала видавати шкільні підручники (від 1874 друкувала також книжки з господарсько-екон. тематики та методичну літературу; 1871–76 для укр. г-зій видано 17 шкільних підручників заг. накладом 12,3 тис. примірників).

Видавничою діяльністю т-ва в різні роки опікувались А.Вахнянин, І.Бичай, О.Партицький, Ю.Федькович, В.Шашкевич, Ю.Целевич. Здійснювалося видання для русинів (українців) читанок, букварів, граматик лат. та нім. мов, підручників з математики, географії, ботаніки, зоології, психології тощо. Утворено та налагоджено роботу спец. комісії з укладання укр. філол., мат., фізичної та геогр. термінології.

1874 у члени "Просвіти" було прийнято першу читальню (с. Денисів, нині село Козівського р-ну Терноп. обл.). 1875 в с. Бортники (нині село Жидачівського р-ну Львів. обл.) засновано першу філію т-ва (1891 їх було 5 – у Тернополі, Коломиї, Станіславі (нині м. Івано-Франківськ), Золочеві; у 1900 – 23, у 1910 – 61, у 1930 – 87).

Філії "Просвіти" збирали на місцях предмети старовини, етнографії, фольклору, засновували музеї (повітові музеї організовано при філіях у містах Косів, Самбір, Сокаль, Яворів).

1877–79 виходив орган т-ва – "Письмо з Просвіти".

У 1870-х рр. "Просвіта" подала кілька петицій до держ. установ – до Крайового виділу (див. Галицький крайовий сейм) та мін-в освіти Австрійс. імперії і Угор. королівства – про впровадження укр. мови як викладової у вищих класах Академічної гімназії у Львові; про утворення кафедри історії України у Львів. ун-ті (нині Львівський національний університет); у справі нагородження з держ. фонду авторів шкільних книжок (виданих т-вом для укр. Академічної г-зії у Львові); про запровадження в навч. процес в укр. школах Буковини та Закарпатської України укр. шкільних підручників; про викладову укр. мову в двомовних семінаріях.

1884 до т-ва вступило 130 читалень та 2 церк. братства. Того ж року утворено "Комітет для читалень" (ним опікувалися В.Нагорний і К.Левицький). Незабаром такі само к-ти організовано при тернопільській (Ол.Барвінський) та станіславівській (Є.Желехівський) філіях т-ва.

1884 за підтримки членів "Просвіти" у Львові відкрили перше укр. ремісниче т-во "Зоря" (голова – В.Нагірний, секретар – К.Левицький).

1885 члени т-ва стали фундаторами політ. орг-ції – Народної ради (Ол.Барвінський, І.Борисикевич, С.Качала, К.Левицький – секретар, О.Огоновський – голова).

Від 1891 т-во видавало книжки серії госп. б-ки. Цього ж року почало засновувати автономні читальні на власних статутах (на 1913 налічувалося 2649 читалень, на 1935 – 3071). Читальні заохочувалися до заснування окремих б-к. Філії в містах Коломия та Станіславів пересилали округами комплекти мандрівних б-к. 45 книгарень у різних місцевостях Галичини поширювали видання т-ва. Січові стрільці, урядовці, приватні торговці перевозили ці видання на територію підрос. України.

Після 1899 філії та читальні "Просвіти" брали безпосередню участь у заснуванні крамниць, Райффайзенівських кас на статутах "Краєвого союзу кредитового", шпихлірів (шпихлір – комора, житниця). Торг., пром., с.-г. справи у т-ві вели 2 фахівці, які займались перетворенням кредитових кас на кооперативні. Для вирішення госп. справ т-во утримувало агронома, мандрівного вчителя госп-ва, люстратора та контролера всіх екон. установ. Член т-ва Є.Желехівський брав участь в утворенні у Львові госп. т-ва "Побратим". Подібне т-во за участю членів "Просвіти" засноване в м. Підгайці.

1899 при філії "Просвіти" у Перемишлі (нині м. Пшемисль, Польща) почала діяти "Спілка для господарства і торгівлі" (1909 реорганізована в "Центросоюз", Львів).

У 1890-х рр. за участю "Просвіти" було утворено політ. партії – Укр. національно-демократ. партію, Русько-українську радикальну партію, Українську соціал-демократичну партію.

У 1890-х – на поч. 1900-х рр. "Просвіта" інтенсивно проводила просвітньо-госп. віча у Львові (зокрема, 19 травня 1898 відбулося всенар. укр. віче), містах Бережани, Бібрка, Броди, Гусятин, Золочів, Коломия та ін.

1903 при читальні "Просвіти" в Олеську почало діяти т-во "Сільський господар" (засн. – Є.Олесницький; 1910 воно стало крайовим т-вом з осередком у Львові). 1904 у Стрийському пов. "Просвіта" створила молочарські спілки (1905 при Стрийській філії виокремилася молочарська секція; 1907 вона перетворилась у "Краєвий союз молочарських спілок", який згодом було реорганізовано в "Маслосоюз" з осередком у Львові).

1906 при Львів. "Просвіті" створено господарсько-пром. комісію (голова – М.Коцюба), що опікувалась організацією хліборобства, молочарства, домашнього промислу (ткацтва, кушнірства, крамарства), торгівлею рільничими продуктами, кредитуванням.

1906 при т-ві утворено просвітньо-орг. комісію (голова Т.Лежогубський). Вона займалась організацією та веденням курсів для неписьменних у читальнях сіл та містечок, в ін. установах, т-вах, серед вояків армії в Галичині та поза її межами. Курси навчання неписьменних організовували Тернопільська, Чортківська, Дрогобицька, Збаразька, Товмацька філії. Ґрунтовні курси проводилися у Львові при міській школі ім. М.Шашкевича та львів. читальнях. Гол. виділ організував у Львові за допомогою окремої комісії "курси вищої освіти" у вигляді нар. ун-ту. Курси проводилися за спеціалізаціями: технічна, укр. мова та література, історія, право, географія й природознавство, нар. господарство, гігієна.

Від 1907 т-во ввело посаду платного ред. своїх видань (її в різний час обіймали Ю.Балицький, Я.Веселовський, Г.Хоткевич). Цього ж року було відновлено орган т-ва – "Письмо з Просвіти" (спочатку – як місячник, від 1908 – двотижневик, з 1909 – просвітньо-орг. орган т-ва).

1908 у м. Стрий почала діяти укр. пром. школа.

1909 з нагоди 40-ліття т-ва було проведено 1-й Всеукраїнський просвітньо-екон. конгрес.

1910 інспектор рільництва при "Просвіті" С.Кузик та інспектор і люстратор крамниць при читальнях "Просвіти" Я.Литвинович представляли т-во на Міжнар. кооп. конгресі в м. Гамбург (Німеччина).

"Просвіта" направила 40 стипендіатів на студії хліборобства, молочарства, жін. госп-ва в зх. частину Австро-Угорщини та до Зх. Європи. Першою фаховою укр. школою була "Господарська школа" та об'єднане з нею господарсько-садівниче зведення в с. Миловання (нині с. Милування Тисменицького р-ну Івано-Франк. обл.), для нього "Просвіта" 1908 придбала в митрополита А.Шептицького посілість разом із будинками та землею. 1910 у Львові засновано торг. школу "Просвіти" (дир. – Р.Залозецький). В с. Угерці Винявські (нині с. Зелений Гай Городоцького р-ну Львів. обл.) було створено жін. школу домашнього госп-ва (управителька – Б.Дзерович, наглядав С.Кульчицький). 1912 організовано перший 5-місячний курс жін. домашнього госп-ва, 1913 – 2-місячний літній курс шиття, крою та домашнього госп-ва.

Реорганізований (1910) "Сільський господар" перебрав частину екон. діяльності "Просвіти". При "Просвіті" залишилася, зокрема, господарсько-садівнича школа в Милованні та жін. школа домашнього госп-ва в Угерцях Винявських (1919–20 ліквідовані). При т-ві діяли фонди для шкільної молоді, студентства, видання популярних праць з історії, географії, етнографії, права, госп. діяльності.

Т-во організовувало декламаторсько-муз. вечори (переважно в роковини народження та смерті Т.Шевченка, М.Шашкевича, Вол.Барвінського, О.Кониського та ін.), публічні відчити, вечорниці. Брало участь у вшануванні пам'яті В.Антоновича (спільно з НТШ, 1908), відзначенні 25-ліття т-ва "Зоря", 50-літнього ювілею т-ва "Руська бесіда" (1909), виставі домашнього гуцульського промислу та мист-ва в Коломиї (1912), ювілеї письменницької праці І.Франка (спільно з НТШ, 1913).

1912 при читальнях "Просвіти" функціонувало 339 позичкових кас, було розпочато організацію збіжевих спілок.

Наприкінці 1913 "Просвіта" налічувала 77 філій, (у 1928 – 89, у 1939 – 82). 1910–13 філії займалися переважно орг. працею, менше освіт. та виховною.

1914 просвітньо-орг. комісія "Просвіти" провела в Галичині масове відзначення 100-літнього ювілею Т.Шевченка: утворювалися повітові та місц. ювілейні к-ти, у повітах насипали могили на честь Кобзаря, садили дерева, встановлювали пам'ятники.

1870–1914 (за винятком 1876–83) Львів. "Просвіта" на видання літератури отримала з крайових фондів допомогу в сумі 190 тис. крейцарів.Перша світова війна та рос. окупація Галичини зупинили діяльність громад. орг-цій. Кожна філія, кожна читальня "Просвіти" вважалися вогнищем "сепаратизму", "кузнею австрофільства". Тимчасовий військ. генерал-губернатор Галичини Г.Бобринський припинив діяльність т-ва, його канцелярію та кімнати було опечатано, цінні папери, що зберігалися в касі страхового т-ва "Дністер", знищено. Чимало членів Гол. виділу емігрували до Відня, дехто загинув (Я.Веселовський, П.Огоновський, Є.Озаркевич). У цей період товариством опікувалися К.Паньківський, М.Павлик, М.Яцків.

Після перенесення лінії фронту за р. Збруч (прит. Дністра) та залишення рос. військами краю в березні 1917 "Просвіта" почала відбудовувати філії та читальні. Налагодження повноцінної діяльності припало на 1918.

Члени Львівської "Просвіти" стали активними учасниками укр. державотворення 1917–21. М.Грушевський обраний головою Української Центральної Ради. Членами УЦР були М.Коваль, М.Корчинський, Ю.Охримович. Г.Тершаковець очолював канцелярію Галицько-Волин. к-ту допомоги жертвам війни при УЦР. Провідні члени т-ва входили до Української національної ради ЗУНР, серед них – О.Барвінський, В.Бачинський, О.Колесса, М.Кордуба, С.Смаль-Стоцький, В.Стефаник, К.Студинський, С.Томашівський, А.Шептицький. В уряді ЗУНР на еміграції 1921 уповноваженим преси і пропаганди призначений О.Назарук, з питань закордонних справ – К.Левицький. Депутатом Ради Республіки обраний М.Корчинський.

Загалом 1868–1918 членів Львів. "Просвіти" не раз обирали послами до Галицького крайового сейму (Ол.Барвінський, І.Борисикевич, Т.Заячківський, І.Макух, Ю.Романчук, К.Трильовський та ін.), до палати депутатів австрійс. парламенту (С.Качала, Ю.Лаврівський, К.Левицький, Т.Окуневський, Ю.Романчук, С.Смаль-Стоцький, Л.Цегельський, А.Шептицький, Р.Яросевич та ін.), вони ставали учасниками різноманітних імпрез політ. життя.

Події українсько-польської війни 1918–1919 та окупація краю поляками ускладнили діяльність т-ва. "Просвіту" піддали ревізії, після цього заарештували голову т-ва І.Кивелюка та члена Гол. виділу В.Бачинського. Їх вивезли до табору інтернованих в Домб'є (під Краків). В умовах надзвичайного стану будинки "Просвіти" в більшості міст були реквізовані (переважно на військ. потреби), діяльність філій та читалень зупинена.

У 1920-х рр. члени Львів. "Просвіти" обстоювали права укр. народу в польс. сеймі (М.Галущинський, Л.Макарушка, В.Мудрий). При "Просвіті" було утворено окремий громад. к-т (пізніше перетворений на "Краєве товариство охорони воєнних могил") для збирання інформації про загиблих за волю України (стат. даних, світлин, записок) та охорони їх могил.

1921 було організовано відзначення 80-ліття народження Ю.Романчука, 5-річчя смерті І.Франка. Останки поета перенесено до збудованої т-вом на Личаківському цвинтарі гробниці (29 травня 1921). Виділ організував "Комітет будови пам'ятника І.Франку" (проведено конкурс, виготовлено пам'ятник, відкриття відбулося 1933). Відзначалося 40-річчя артистично-літ. праці М.Заньковецької, 40-річчя літ. праці О.Кобилянської (1922–23).

1923–31 увага т-ва зосереджувалася на освітньо-орг. та виховній діяльності. Гол. виділ подбав про фахові видання освіт. органів, що були призначені для орг. цілей та пропаганди, скликав у Львові 2-й Всеукр. освіт. конгрес (22–24 вересня 1929). Були організовані мандрівні б-ки (47 комплектів; 1925–28 об'їхали 242 р-нів), курси бібліотекарства при філіях.

У 1930-х рр. т-во здійснювало видання освіт. часописів ("Народня освіта", "Аматорський театр", "Бібліотечний порадник", місячник "Життя і знання"), випускало 13 назв газет і журналів. З популярних видань виходили "Зоря", щорічні календарі, "Катехизисъ", література госп. тематики. Загалом протягом 1869–1928 "Просвіта" видала 348 популярних книг заг. накладом бл. 3 млн прим. (референтами-редакторами багатьох книжок були І.Франко, К.Студинський).

Після приєднання Зх. України до УРСР (див. Возз'єднання українських земель в єдиній державі) у вересні 1939 діяльність "Просвіти" була припинена: центр. офіс т-ва, філії та читальні ліквідовано, б-ки частково знищено.

На Лемківщині та в Надсянні осередки т-ва відновлено за умов нім. окупації 1939 (див. Друга світова війна).

У Галичині "Просвіта" відновила діяльність після окупації вермахтом території УРСР 1941. У цей час "Просвіта" зосередилася на культурно-освіт. діяльності. Вживалися заходи для заснування нар. театрів, кінотеатрів, книгозбірень, музеїв, книгарень, друкарень, організації публічних читалень, упорядкування нар., середніх, вищих, госп., пром., торг. шкіл, зразкових госп-в, садів, відзначення нар. свят. Члени "Просвіти" (К.Паньківський, Ю.Павликівський, В.Радзикевич, Є.Храпливий) займали (1941) керівні посади в Українському державному правлінні. "Просвіта" була членом ін. орг-цій: чеської "Matice lidu" (1884), Освіт. ін-ту ім. Т.Масарика (Прага, Чехія, 1928), Всесвіт. союзу освіти для дорослих (Лондон, Велика Британія, 1928). Підтримувалися взаємини з польс. та чеським освіт. т-вами.

Після звільнення УРСР військами Червоної армії (див. Радянська армія) Львів. "Просвіта" знову була заборонена.

У повоєнні роки член "Просвіти" В.Мудрий був обраний заст. голови Ради міністрів Державного центру УНР на еміграції (1948).

Нині в Україні діє Всеукр. т-во "Просвіта" ім. Тараса Шевченка.

Дж.: Справозданнє зъ першихъ загальнихъ зборівъ товариства "Просвіта". Львів, 1868; Справозданє зъ дѣланій "Просвѣты" вôдъ часу завязаня товариства – 26 листопада 1868 року, до найновѣйшого часу. Львів, 1874; Справозданє рôчне зъ дѣяльности Товариства "Просвѣта" за часъ вoдъ 15 мая 1874 р. до 27 мая 1875 р. Б/м, б/р; Справозданє зъ дѣятельности центрального Выдѣлу Товариства "Просвѣта" за рôкъ 1884. Львів, 1885; Справозданє зъ дѣятельности центрального Выдѣлу Товариства "Просвѣта" за рôкъ 1885. Львів, 1886; Справозданє зъ дѣятельности центрального Выдѣлу Товариства "Просвѣта" за рôкъ 1887. Львів, 1888; Справозданє зъ дѣятельности центрального Выдѣлу Товариства "Просвѣта" за рôкъ 1888. Львів, 1889; Справозданє зъ дѣятельности центрального Выдѣлу Товариства "Просвѣта" за рoкъ 1889. Львів, 1890; Справозданє зъ дѣяльности Центрального Выдѣлу Товариства "Просвѣта" за рôкъ 1890. Львoвъ, 1891; Справозданє зъ дѣяльности Головного Выдѣлу Товариства "Просвѣта" за рôкъ 1891. Львoвъ, 1892; Справозданє зъ дѣяльности Товариства "Просвѣта" за часъ вoдъ 1 сѣчня 1892 до 31 грудня 1893 року. Б/м, б/р; Справозданє зъ дѣяльности Товариства "Просвѣта" за часъ вôдъ 1 сѣчня 1894 р. до 31 грудня 1895 року. Б/м, б/р; Справозданє з дїяльности товариства "Просвіта" за час від 1 січня 1898 до 31 грудня 1899. Львів, 1900; Справозданє з діяльності Товариства "Просвіта" за час від 1 січня 1900 до 31 грудня 1901. [Львів], 1902.